Іван Ланчук: велике серце і відданість справі - серія проєкту “Розстріляні росією”
Своє життя бориспілець Іван Ланчук присвячував вихованню дітей та роботі в правоохоронних органах. Проте згодом, коли його діти підросли, Іван ухвалив вольове рішення - захищати Батьківщину на фронті в складі підрозділу особливого призначення «КОРД» (стрілецький) Національної поліції України.
Ще з 2014 року, коли армія рф ступила на українську землю, Іван Ланчук виявив бажання приєднатись до лав військовослужбовців. Тоді стримали його маленькі діти - й він продовжив служити в поліції.
Його дружина Вікторія згадує про Івана як про чоловіка, наполегливість якого створила їхню сім’ю, та відданого батька, який попри завантаження на роботі завжди приділяв увагу дітям - Софії та Дмитру. Велика частина батьківських обов’язків лежала саме на плечах Івана: шкільні збори, відвідування лікарів та підтримка на дитячих спортивних змаганнях - він не пропустив жодної важливої сторінки в житті найрідніших.
Після проходження строкової служби, 2008 року він почав працювати в лінійному відділенні поліції в Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». 2018 року він за власним бажанням перевівся на посаду помічника чергового в Бориспільський відділ поліції. В очах своїх колег Іван Ланчук був людиною, на яку завжди можна було покластись й довірити важливі завдання. Він був надійним плечем для всього колективу.
Повномасштабне вторгнення росії на територію України Іван зустрів на роботі у Бориспільському районному управлінні поліції ГУ НП в Київській області. У січні 2025 року Іван добровільно ухвалив виважене рішення - приєднатися до взводу забезпечення батальйону №1 полку поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький), у лавах якого стримував російських окупантів на Донеччині.
На фронті він брав участь у заготовленні матеріалів для облаштування бойових позицій, доставки та облаштування крайніх позицій біля лінії зіткнення, або й на лінії зіткнення. Також він був водієм броньованого автомобіля. Побратими Івана відгукуються про нього як про людину з великим і щирим серцем, яка незважаючи ні на що, завжди прийде на допомогу.
Перед останнім виходом на позиції, Іван зустрівся зі своїм другом у Слов’янську й згодом чекав там на дружину. Невдовзі вона вже була на вокзалі, проте побачити свого чоловіка так і не змогла. 31 липня 2025 року під час виконання бойового завдання старший сержант Іван Ланчук отримав важке поранення. Він боровся за своє життя ще 3 дні…
Відтепер щоразу, коли його діти вчергове збираються на спортивні змагання - вони пишуть йому повідомлення, де просять побачити їхні досягнення, і знають - тато завжди підтримає. Тим часом як дружина вирішила унаслідувати гідний приклад свого чоловіка - й одягнути поліцейську форму.
Дивіться історію Івана Ланчука у новій серії проєкту “Розстріляні росією” від Міністерства внутрішніх справ.
Департамент комунікації МВС