Ментальне відновлення як пріоритет: міжнародні партнери відвідали медичний центр ментального здоров’я МВС у Києві
У Державній установі «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» відбувся робочий візит представників американських медичних організацій, зокрема Massachusetts General Hospital та Global Response Medicine. Метою зустрічі стало ознайомлення з практиками українських фахівців у сфері відновлення ментального здоров’я та фізичної реабілітації, а також поглиблення співпраці у межах міжнародного партнерства.
Меморандум відкрив нові можливості для розвитку відомчої медицини, впровадження сучасних підходів до лікування та реабілітації, а також підготовки фахівців за міжнародними стандартами.
Начальник провідного медичного центру ментального здоров’я ДУ «ГМКЦ МВС України» Ярослав Мироненко наголосив, що питання психічного здоров’я сьогодні є одним із ключових:
За його словами, українська та американська сторони вже перейшли до практичного етапу співпраці:
Під час візиту іноземним партнерам презентували структуру та можливості медичного центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору провідного медичного центру ментального здоров’я, який функціонує як цілісна інтегрована система. До нього входять експертно-діагностичне відділення, амбулаторно-психіатрична служба та підрозділ професійно-психологічного відбору і психопрофілактики - кожен із них виконує окрему, але взаємопов’язану функцію у процесі відновлення пацієнтів.
Під час презентації начальник медичного центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору провідного медичного центру ментального здоров’я Михайло Барулін детально розповів про підходи до роботи з пацієнтами в умовах повномасштабної війни. За його словами, початок військової агресії суттєво змінив профіль пацієнтів і підходи до надання допомоги:
У центрі запроваджено обов’язковий скринінг психічного стану для всіх госпіталізованих. Уже протягом першої доби пацієнтів оглядають психологи та психіатри. Якщо пацієнт потребує лише психологічної підтримки - з ним працює психолог. Якщо ж є необхідність у медикаментозному втручанні - підключається психіатр. Далі пацієнт перебуває під супроводом фахівців упродовж усього лікування в стаціонарі.
Важливу роль у цьому процесі відіграє приймально-діагностичне відділення, через яке проходять усі без винятку пацієнти. Саме тут формується первинна оцінка стану та визначається подальший маршрут лікування.
Окремо в центрі визначено категорії пацієнтів, які потребують першочергової уваги.
Водночас пацієнти, які перебувають у інших відділеннях, також залишаються під постійним наглядом. У разі погіршення психологічного стану медперсонал ініціює залучення профільних спеціалістів. За кожним відділенням закріплені психологи та психіатри. Вони планують свою роботу, відвідують пацієнтів безпосередньо в палатах і надають необхідну допомогу.
У межах презентації також було представлено структуру центру, яка складається з трьох ключових підрозділів: експертно-діагностичного відділення, амбулаторно-психіатричної допомоги та відділення професійно-психологічного відбору і психопрофілактики.
Амбулаторно-психіатрична служба забезпечує консультативний прийом, діагностику, призначення медикаментозного лікування, а також, за потреби, направлення на додаткові обстеження і консультації суміжних спеціалістів. До її складу входять лікарі-психіатри, психотерапевти та клінічні психологи.
Водночас підрозділ професійно-психологічного відбору і психопрофілактики виконує важливу превентивну функцію. Його робота включає регулярні профілактичні огляди, психофізіологічний відбір у межах військово-лікарських комісій, а також проведення тренінгів, лекцій і індивідуальних консультацій.
Окрему увагу приділили роботі експертно-діагностичного відділення. Як пояснив лікар-психіатр експертно-діагностичного відділення медичного центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору провідного медичного центру ментального здоров’я Тарас Струкевич, саме тут зосереджена робота з найскладнішими клінічними випадками, коли встановлення точного діагнозу потребує додаткової експертизи.
За його словами, відділення фактично виконує функцію консультативного центру для всієї системи:
Фахівець зазначає, що найчастіше йдеться про пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом, розладами адаптації та органічними ураженнями головного мозку. Водночас саме остання категорія є найбільш складною для діагностики.
Серед пацієнтів відділення переважають військовослужбовці, які повернулися із зони бойових дій, зокрема бійці Національної гвардії України, а також представники бойових підрозділів поліції.
Окрім діагностичної роботи, під час візиту фахівці продемонстрували можливості психофізіологічного обстеження, яке застосовується у системі МВС. Йдеться не про класичний «тренажер», а про комплекс методик, що дозволяють оцінити індивідуальні психофізіологічні характеристики людини.
Таке обстеження проводиться для кандидатів на службу, вступників до закладів освіти системи МВС, а також співробітників під час кадрових змін.
Водночас, за його словами, для підрозділів Національної гвардії такі дослідження наразі застосовуються переважно у складних діагностичних випадках.
Окремим напрямом, який презентували іноземним партнерам, стала система соціального супроводу пацієнтів. Про її організацію та практичну реалізацію розповіла начальник відділу соціального захисту і супроводу постраждалих та членів їх сімей Сєвда Джафарова. За її словами, соціальний супровід є невід’ємною частиною процесу відновлення і починається фактично з перших днів перебування пацієнта у медичному закладі.
Робота відділу охоплює широкий спектр питань - від консультацій щодо соціальних гарантій до повного супроводу в оформленні необхідних документів. Зокрема, фахівці допомагають пацієнтам у проходженні військово-лікарської комісії, оформленні статусу учасника бойових дій або особи з інвалідності внаслідок війни, а також у отриманні передбачених державою виплат і пільг.
Окрім документального та консультаційного супроводу, відділ активно залучає пацієнтів до реабілітаційних, спортивних і соціальних заходів. Це не лише про фізичне відновлення, а й про повернення до цивільного життя. Спорт, спільні активності з членами родин, комунікація - усе це допомагає захисникам знову відчути себе частиною суспільства.
Також відділ соціального супроводу тісно співпрацює з державними, благодійними фондами та волонтерами, які забезпечують пацієнтів технічними індивідуальними засобами реабілітації, зокрема кріслами колісними, спеціальним обладнанням та іншою необхідною допомогою.
Окремий напрям - інформаційна підтримка. Пацієнтам та їхнім родинам роз’яснюють можливості участі у державних і ветеранських програмах, доступ до електронних сервісів та механізми отримання допомоги.
Соціальний супровід у складі Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» - це про безбар’єрність, підтримку і впевненість у тому, що наші захисники не залишаються наодинці зі своїми проблемами. І саме такі підходи найкраще відчуваються через історії самих пацієнтів.
Під час заходу також прозвучали історії військовослужбовців, які проходять лікування та реабілітацію. Один із них - 26-річний боєць штурмової бригади «Лють» Олег Шмілик, на позивний Шміль, родом із Дрогобича.
До повномасштабної війни він служив у поліції, а згодом, після поїздок на деокуповані території Харківщини, де документував воєнні злочини російських військ, ухвалив рішення долучитися до бойового підрозділу.
Згодом він добровільно приєднався до штурмової бригади «Лють» і виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема поблизу Бахмута. Поранення отримав у Костянтинівці під час роботи на позиції.
Поранення Шміль отримав на початку 2026 року. Нині проходить лікування і реабілітацію та, попри пережите, вже планує повернення до служби.
За словами бійця, під час лікування він отримує не лише медичну допомогу, а й постійну підтримку - як з боку лікарів, так і фахівців соціального супроводу.
Саме такий комплексний підхід - поєднання лікування, психологічної допомоги та соціальної підтримки - дозволяє пацієнтам не лише відновлювати здоров’я, а й поступово повертатися до повноцінного життя.
Залежно від потреб, до лікування залучаються психологи або психіатри, а супровід триває протягом усього періоду перебування у медичному закладі. Особлива увага приділяється найбільш вразливим категоріям - пораненим, евакуйованим із зони бойових дій та звільненим із полону.
За підсумками зустрічі сторони підтвердили взаємну зацікавленість у розвитку співпраці та домовилися про подальшу роботу над спільними програмами. Міжнародне партнерство у сфері ментального здоров’я сьогодні стає не лише інструментом підтримки, а й платформою для створення нових підходів до відновлення тих, хто пережив війну.
Департамент комунікації МВС