«Просто був дуже поганий день, але однозначно мій, тому що я вижив», - прикордонник на псевдо Батя


Липень 11
12:09 2024

З паломництва у Страдч Олександру мама привезла декілька освячених вервиць – оберегів, для захисту свого сина і його побратимів на війні.

Одну із вервиць він завжди носить на шиї, іншу – подарував своєму другу на псевдо Китай. На жаль, побратим загинув на війні, однак оберіг допоміг ідентифікувати його тіло.

Від першого дня в прикордонній родині Олександру дали псевдо Батя. Воїн каже, що це через батьківське ставлення до молодих побратимів. «Я в усьому люблю порядок, завжди все зайве викидаю, не задумуючись, молодь не дуже в цьому плані вихована», - говорить по-доброму Батя. Однак сам прикордонник вважає, що позивний йому дав побратим Сергій Старовєров, якого також назавжди забрала війна.

На початку повномасштабного вторгнення Батя перебував у Варшаві, працював будівельником та водієм, однак не роздумуючи повернувся на Батьківщину, щоб стати на захист сім’ї й українського народу. Олександр доєднався до прикордонників і здійснив одразу дві свої мрії дитинства.

«За фахом я учитель історії права. Але у дитинстві мене захоплювала військова справа, я мріяв про професію прикордонника або розвідника, і ось зараз, я став розвідником в Державній прикордонній службі України», - розповідає захисник.

Нині воїн служить на Харківщині водієм в підрозділі повітряної та наземної розвідки, керує канадським броньовиком «Roshel Senator». Він швидко приборкав бронеавтомобіль і ще швидше повернувся у стрій після тяжкого поранення в боях за Соледар та втрати 11 побратимів.

«У той день, 9 січня 23 року, загинуло 11 моїх побратимів, 18 було поранено, внаслідок поранень, які отримав я – одну ворожу кулю дістали з голови, інша - роздробила кістку на руці, я втратив 25 % працездатності», - ділиться воїн.

А на такі «дрібниці» як контузія, бійці давно вже не звертають уваги, розповідає Батя.

«Просто був дуже поганий день, але однозначно мій, тому що я вижив. Після відновлення, я зробив усе, щоб якнайшвидше стати в стрій до своїх побратимів. Я ж їх Батя», - каже прикордонник.

Страх, який породила війна всередині Олександра, стосується життя і буття його сина й української молоді в цілому: «Дитинство, молодість, навчання, кар’єрне зростання, створення сім’ї… може взагалі зникнути через одного маразматика, який руйнує все», - каже Батя.

Боєць не надає комусь особливого значення чи ваги, він вважає, що прикордонник, ССОшник, тероборонівець – всі є захисниками України, бійцями Сил оборони України, всі роблять одну справу – нищать ворога, падають, встають і знову нищать. «Таке є відчуття особисто в мене, що кінця цій війні не має, але й Україна буде завжди!», - зазначає прикордонник.

Приєднуйся до Перших і ти! Заходь на сайт ДПСУ, заповнюй анкету: https://anketa-rec.dpsu.gov.ua або телефонуй нам: 044 23 07 600.

Поділитися
Напишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.
Обов'язкові поля позначені*

Популярні категорії

Останні новини

Друзі: версія улюбленого серіалу від прикордонників

Прочитайте повну статтю

Галина Михайлюк: У реаліях воєнного часу створення безпечного середовища у закладах освіти є од...

Прочитайте повну статтю

«Ветерани – майбутнє» – у столиці України відбувся форум, присвячений розвитку спортивної реабі...

Прочитайте повну статтю

Цього тижня на продаж виставлено активи банків, що ліквідуються, на 543 млн грн

Прочитайте повну статтю

Оголошення про продаж рухомого майна

Прочитайте повну статтю

Парламентська делегація Молдови відвідала Україну на запрошення Комітету з питань інтеграції Ук...

Прочитайте повну статтю

Олена Шуляк: Україні потрібні спроможні, заможні та інклюзивні громади

Прочитайте повну статтю

МВС України підтримало спортивні змагання «Київ Незламний» для військовослужбовців та ветеранів

Прочитайте повну статтю
Ми використовуємо cookies
Погоджуюсь