Річку Тересву на Закарпатті зариблено мальком форелі

Важливість нерестової пори неоціненна і рибоохоронні патрулі наразі передусім зосереджені на збереженні та відновленні рибних популяцій.

Комфортні погодні умови, підвищення температури води та достатній вміст кисню у воді створили сприятливі умови для початку проведення зариблень на водоймах країни.

Так, на Закарпатті за рахунок компенсаційних коштів підприємств, які здійснюють роботи на землях водного фонду, зариблено річку Тересва. До водойми випущено 855 мальків струмкової форелі. Середня наважка рибопосадкового матеріалу становила близько 3,5 грам.

Форель струмкова – надзвичайно цінна риба з родини лососевих. Поширюється у прохолодних, чистих і прозорих водах українських водойм зі швидкою течією й кам'янистим дном. Такі умови є, зокрема, у гірських річках Криму та Карпат.

Контроль за процесом зариблення здійснювали представники Держрибагентства, Держекоінспекції та органів місцевої влади.

Крім того, на Дніпропетровщині під наглядом представників місцевого рибоохоронного патруля відбулося компенсаційне зариблення Кам’янського водосховища. Водойма поповнилася 184 кг коропа, білого амура та товстолоба. Вага одного екземпляра молоді риби склала 400-500 грам.

Зариблення здійснювалося за рахунок коштів компанії, яка здійснює гідротехнічні роботи згідно проєкту «Реконструкція водозабірних споруд насосної станції на р. Дніпро». Проводячи компенсаційні зариблення, компанія у такий спосіб відшкодовує збитки, завдані рибному господарству внаслідок своєї діяльності.

Водночас для покращення умов відтворення водних біоресурсів рибоохоронцями встановлювалися штучні нерестовища. Зокрема, Одеським рибоохоронним патрулем Держрибагентства спільно з користувачем, який здійснює діяльність в умовах режиму СТРГ, встановлено 150 нерестових гнізд, здебільшого для судака, на озерах Ялпуг-Кугурлуй.

Штучні нерестовища встановлено переважно у тих місцях, де відсутні природні нерестові площі. Гнізда утримують ікру на однаковій глибині з рівнем води, даючи ікринкам якомога більше шансів на виживання. Рибоохоронці надалі стежитимуть за станом відкладеної ікри та промиватимуть нерестові гнізда від мулу і водоростей.

«Зариблення водойм та встановлення штучних нерестовищ – надійні та ефективні заходи, що сприяють природному відновленню представників іхтіофауни та збільшенню популяцій цінних видів риб у наших водоймах», - зазначає т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.