Спільна заява голів Парламентів України та Латвійської Республіки

СПІЛЬНА ЗАЯВА ГОЛІВ ПАРЛАМЕНТІВ УКРАЇНИ

ТА ЛАТВІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

24 жовтня 2024 року у Ризі Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та Спікер Саейми Латвійської Республіки Дайга Міеріня провели зустріч за участі депутатів парламентів двох країн. За результатами зустрічі сторони ухвалили Спільну заяву, у якій:

підтвердили непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах, а також категоричне невизнання протиправної спроби зміни статусу територій України, окупованих Росією Автономної Республіки Крим, м.Севастополя, Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей;

висловили підтримку Українській формулі миру як єдиного реального плану досягнення справедливого та сталого миру в Україні і на Європейському континенті, що базується на повазі до імперативних норм міжнародного права та Статуту ООН;

наголосили на важливості Плану перемоги України, представленого 16 жовтня 2024 року Президентом України Володимиром Зеленським у Верховній Раді України;

наголосили на тому, що право України на пропорційну самооборону закріплене у Статуті ООН, та закликали партнерів, які постачають Україні зброю, зняти будь-які обмеження на її використання, коли йдеться про законні військові цілі на території РФ;

підтримали План перемоги України, презентований 16 жовтня 2024 року Президентом України Володимиром Зеленським у Верховній Раді України, а також закликали парламенти та уряди інших країн підтримати План перемоги;

відзначили важливість забезпечення відповідальності держави-агресора та держав-посібників агресії, їх військово-політичного керівництва для утвердження принципу сили права у світі, та висловили підтримку створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який би базувався на принципах легітимності і широкої міжрегіональної підтримки;

закликали до здійснення подальших практичних заходів щодо створення механізму компенсації українському народові збитків, завданих російською протиправною неспровокованою агресією, зокрема шляхом передачі народові України заморожених російських активів, а також прибутків від них;;

виступили за посилення європейських і національних санкцій проти держави-агресора РФ та Білорусі й інших держав-посібників агресії проти України, а також зміцнення системних заходів із жорсткого й активного контролю за обходом санкцій;

підкреслили на незворотності курсу України на євроатлантичну інтеграцію, кульмінацією якого має стати повноправне членство України в НАТО, відзначили непохитну підтримку Латвією та закликав інші країни-члени НАТО так само підтримати офіційну заявку України на вступ до НАТО, яку підтримує більшість українського суспільства;;

наголосили на політичній і практичній підтримці, яку надає Латвія, включаючи, серед іншого, програми навчання та передачі досвіду з інтеграції до ЄС для апаратів Уряду та Парламенту України, і закликали держави-члени ЄС надати всебічну методологічну підтримку українським установам для якомога швидшої реалізації необхідних реформ;

відзначили роль Латвійської Республіки у сприянні реалізації ініціативи Міжнародної Кримської платформи, зокрема проведення ІІІ Парламентського Саміту ініціативи у м.Рига;

наголосили на необхідності подальшого зміцнення співпраці між українським та латвійським парламентами як важливої складової українсько-латвійських відносин, розвитку міжпарламентських зв’язків між Україною та країнами Балтії, Польщею і країнами Північної Європи;

констатували, що з урахуванням всеохопної підтримки, яку латвійський народ надає українському – на рівні Парламенту, Президента, Уряду, муніципалітетів, неурядових організацій, громадянського суспільства – в умовах протиправної неспровокованої повномасштабної російської агресії, відносини між Україною та Латвійською Республікою досягли стратегічного рівня, і висловилися за формальне закріплення цього статусу у відповідний спосіб у найближчому майбутньому.

Голова

Верховної Ради України

          Руслан СТЕФАНЧУК

Спікер

Саейми Латвійської Республіки

         Дайга МІЕРІНЯ

JOINT STATEMENT BY THE SPEAKERS OF THE PARLIAMENTS OF UKRAINE

AND THE REPUBLIC OF LATVIA

On October 24, 2024, in Riga, the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine Ruslan Stefanchuk and the Speaker of the Saeima of the Republic of Latvia Daiga Mierina held a meeting with the participation of members of the parliaments of the two countries. As a result of the meeting, the parties adopted a Joint Statement, in which:

reaffirmed their unwavering support for Ukraine's sovereignty and territorial integrity within internationally recognized borders, as well as their categorical rejection of the illegal attempt to change the status of the territories of Ukraine, the Russian-occupied Autonomous Republic of Crimea, the city of Sevastopol, Donetsk, Zaporizhzhia, Luhansk and Kherson regions;

expressed support for the Ukrainian Peace Formula as the only real plan for achieving just and sustainable peace in Ukraine and on the European continent, based on respect for the peremptory norms of international law and the UN Charter;

stressed the significance of the Victory Plan of Ukraine, presented on 16 October 2024 by the President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy in the Verkhovna Rada of Ukraine;

stressed that Ukraine's right to proportionate self-defense is enshrined in the UN Charter, and called on partners who supply weapons to Ukraine to lift any restrictions on their use when it comes to legitimate military targets on the territory of the Russian Federation;

noted the importance of ensuring the responsibility of the aggressor state and the states accomplices of aggression, their military and political leadership for the establishment of the principle of the rule of law in the world, and expressed support for the creation of a special tribunal for the crime of aggression against Ukraine, which would be based on the principles of legitimacy and broad interregional support;

called for further practical measures to establish a mechanism to compensate the Ukrainian people for the losses caused by Russia's unlawful unprovoked aggression, in particular through the transfer to the people of Ukraine of frozen Russian assets, as well as profits from them;

called for the strengthening of European and national sanctions against the aggressor state of the Russian Federation and Belarus and other states accomplices of aggression against Ukraine, as well as the strengthening of systematic measures for strict and active control over the circumvention of sanctions;

stressed the irreversibility of Ukraine's course towards Euro-Atlantic integration, which should culminate in Ukraine's full membership in NATO, highlighted the steadfast support of Latvia, and called on other NATO member states to likewise support Ukraine's official application to join NATO, which is supported by the majority of Ukrainian society;

stressed the importance of continuing Ukraine's integration into the European Union, implementing the necessary reforms that will contribute to Ukraine's compliance with the common values of the European Union;

underscored the political and practical support provided by Latvia, including, among others, training and experience transfer programmes in EU integration for the Ukrainian Government and Parliament administrations, and called on the EU Member States to provide comprehensive methodological support to Ukrainian institutions for the implementation of the necessary reforms as soon as possible;

noted the role of the Republic of Latvia in facilitating the implementation of the initiative of the International Crimea Platform, in particular the holding of the Third Parliamentary Summit of the initiative in Riga;

stressed the need to further strengthen cooperation between the Ukrainian and Latvian parliaments as an important component of Ukrainian-Latvian relations, the development of inter-parliamentary relations between Ukraine and the Baltic States, Poland, and Nordic countries;

stated that taking into account the comprehensive support provided by the Latvian people to the Ukrainian people – at the level of the Parliament, President, Government, municipalities, non-governmental organizations, civil society – in the context of illegal unprovoked full-scale Russian aggression, relations between Ukraine and the Republic of Latvia have reached a strategic level, and called for the formal consolidation of this status in an appropriate way in the near future.

Head

of the Verkhovna Rada of Ukraine

          Ruslan STEFANCHUK

Speaker

of the Saeimas of the Republic of Latvia

         Daiga MIERIŅA

UKRAINAS UN LATVIJAS REPUBLIKAS PARLAMENTU PRIEKŠSĒDĒTĀJU

KOPĪGS PAZIŅOJUMS

2024. gada 24. oktobrī Rīgā Ukrainas Augstākās Radas priekšsēdētājs Ruslans Stefančuks tikās ar Latvijas Republikas Saeimas priekšsēdētāju Daigu Mieriņu, klātesot abu valstu parlamentu deputātiem. Tikšanās noslēgumā abas puses pieņēma kopīgu paziņojumu, kurā:

atkārtoti apliecināja nemainīgu atbalstu Ukrainas suverenitātei un teritoriālajai integritātei tās starptautiski atzītajās robežās, kategoriski neatzīstot pretlikumīgos mēģinājumus mainīt Ukrainas teritoriju – Krievijas okupētās Krimas Autonomās Republikas, Sevastopoles pilsētas, Doneckas, Zaporižjas, Luhanskas un Hersonas apgabalu – statusu;

pauda atbalstu Ukrainas Miera formulai kā vienīgajam reālistiskajam plānam taisnīga un ilgtspējīga miera panākšanai Ukrainā un Eiropas kontinentā, balstoties uz starptautiskajās tiesībās un ANO Statūtos stingri noteiktajiem principiem;

uzsvēra Ukrainas uzvaras plāna nozīmīgumu, ko Ukrainas prezidents Volodimirs Zelenskis 2024. gada 16. oktobrī prezentēja Ukrainas Augstākajā Radā;

uzsvēra, ka Ukrainas tiesības uz samērīgu pašaizsardzību ir ietvertas ANO Statūtos, un aicināja partnerus, kuri Ukrainai piegādā ieročus, atcelt jebkādus ierobežojumus to izmantošanai pret leģitīmiem militāriem mērķiem Krievijas Federācijas teritorijā;

norādīja uz nepieciešamību saukt pie atbildības agresorvalsti un agresijā līdzdalīgās valstis, to militāros un politiskos vadītājus, lai pasaulē atjaunotu tiesiskuma principu, un pauda atbalstu īpaša likumības principos un plašā starpreģionālā atbalstā pamatota tribunāla izveidei saistībā ar agresijas noziegumu pret Ukrainu;

mudināja īstenot turpmākus praktiskos pasākumus tāda mehānisma radīšanai, kas ļautu kompensēt Ukrainas iedzīvotājiem zaudējumus, ko nodarījusi Krievija ar savu pretlikumīgo, neizprovocēto agresiju, un jo īpaši konfiscēt un nodot Ukrainas rīcībā iesaldētos Krievijas aktīvus, kā arī no tiem gūto peļņu;

aicināja pastiprināt visas Eiropas un katras valsts sankcijas pret agresorvalstīm – Krievijas Federāciju un Baltkrieviju –, kā arī citām agresijā pret Ukrainu līdzdalīgām valstīm un pilnveidot sistemātiskos pasākumus, kas nepieciešami stingrai un aktīvai sankciju apiešanas kontrolei;

uzsvēra Ukrainas nenovēršamo virzību uz eiroatlantisko integrāciju, kuras rezultātā Ukrainai jākļūst par pilntiesīgu NATO dalībvalsti, izcēla Latvijas nemainīgo atbalstu un rosināja arī citas NATO dalībvalstis atbalstīt Ukrainas oficiālo pieteikumu dalībai NATO, ko atbalsta Ukrainas iedzīvotāju vairākums;

uzsvēra to, cik svarīgi ir turpināt Ukrainas integrāciju Eiropas Savienībā, īstenojot nepieciešamās reformas, lai nodrošinātu Ukrainas atbilstību Eiropas Savienības kopīgajām vērtībām,

uzsvēra Latvijas politisko un praktisko atbalstu, cita starpā, piedāvājot Ukrainas valdības un parlamenta administrācijām ES integrācijas apmācības un pieredzes nodošanas programmas,  aicināja citas ES dalībvalstis, cik vien drīz iespējams, sniegt visaptverošu metodoloģisko atbalstu Ukrainas institūcijām nepieciešamo reformu īstenošanā;

norādīja uz Latvijas Republikas lomu Starptautiskās Krimas platformas iniciatīvas īstenošanā, jo īpaši rīkojot iniciatīvas Trešo parlamentāro samitu Rīgā;

uzsvēra nepieciešamību arī turpmāk stiprināt Ukrainas un Latvijas parlamentu savstarpējo sadarbību kā būtisku Ukrainas un Latvijas attiecību sastāvdaļu, kā arī veicināt starpparlamentāro attiecību veidošanu starp Ukrainu, Baltijas valstīm, Poliju un Ziemeļvalstīm;

norādīja, ka, ņemot vērā visaptverošo palīdzību, ko Krievijas pretlikumīgās, neizprovocētās pilna mēroga agresijas kontekstā Ukrainas tautai sniegusi Latvijas tauta ar parlamenta, prezidenta, valdības, pašvaldību, nevalstisko organizāciju un pilsoniskās sabiedrības starpniecību, Ukrainas un Latvijas Republikas attiecības ir sasniegušas stratēģisku līmeni, un aicināja jau tuvākajā nākotnē šo statusu atbilstošā veidā nostiprināt formāli.

Ukrainas Augstākās Radas

priekšsēdētājs

          Ruslans STEFANČUKS

Latvijas Republikas Saeimas

priekšsēdētāja

         Daiga MIERIŅA