Став янголом-охоронцем для дружини і сина: рік без моряка-прикордонника Дмитра Юр‘єва, який загинув у Маріуполі


Березень 11
18:14 2023

Дмитро народився й виріс у Маріуполі. Змалку був дуже енергійним й завжди знаходив час на все – навчання, спорт, друзів. В житті прагнув досконалості й у спорті сягнув професійних висот – став чемпіоном світу з тайського боксу.

Бокс навчив Дмитра спокійно ставитися і до перемог, і до поразок. Стверджував, що програш дає крутий урок: у чому твій суперник сильніший, тому й треба вчитися з подвійною силою.

Дмитро не терпів обману й завжди відстоював справедливість. Жив по совісті й був дуже вимогливим до себе. Дуже рано поховав маму. І у віці трохи понад 20 років став опікуном молодшої сестри.

Мріяв відкрити власний спортивний клуб і тренувати дітей. Час від часу підміняв тренера в одній зі спортсекцій Маріуполя, готував до змагань юних спортсменів.

Згодом вирішив присвятити життя справі захисту Батьківщини. У 2018 році став морським прикордонником. Служив на кораблі Морської охорони та планував в майбутньому опанувати водолазний фах.

Людина-позитив, людина-енергія, незламний життєлюб. Воля, надійність, завжди готовність прийти на допомогу – все це про Дмитра. Якщо траплялися негаразди, він все переводив на влучні жарти. Гумором розв'язував проблеми, як морські вузли. Навіть зі свого дня народження кепкував, мовляв, це ж треба було народитися 8 березня!

Зустрівши справжнє кохання, Дмитро одружився, став батьком сина. Родина була цілим світом любові, уваги, турботи. Весь вільний час проводили разом. Для своїх рідних Дмитро не шкодував нічого. Дуже любив балувати сина іграшками.

Голова родини дуже любив тварин. Фото корабельного собаки на кличку Шпігат були у телефонах всіх рідних. Кожного дня про пса була готова нова історія.

Додому приносив тварин з вулиці. Вдома їх відмивали, годували та прилаштовували. Так було за мирних часів.

Звісно, родина тримала й свого собаку. Коли почалась війна, з ризиком для себе, Дмитро вивіз чотирилапого друга звідти, де почалися бої. Рятувати й виручати – залізне правило чоловіка.

Дмитро загинув 11 березня 2022 року, під час виконання бойового завдання щодо стримування та недопущення прориву ворожої техніки і живої сили противника в рідний Маріуполь. Йому був всього 31 рік.

На знак кохання Дмитро та його дружина Тетяна зробили татуювання. У кожного на руці – одне крило. Жінка каже, що тепер він став янголом-охоронцем для неї та сина. Чоловік завжди з ними поруч.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 18.01.2023 року № 66-ОС головному корабельному старшині Дмитру Юр’єву присвоєно чергове військове звання «штаб-старшина» (посмертно).

Указом Президента України від 24.01.2023 року № 29/2023, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, головного корабельного старшину Дмитра Юр’єва нагороджено орденом «За мужність» III ступеню (посмертно).

Світла пам’ять воїну-захиснику!

Назавжди із нами в одному строю!

Поділитися
Напишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.
Обов'язкові поля позначені*

Популярні категорії

Останні новини

Катерина Павліченко провела робочу зустріч з Директоркою Центру запобігання конфліктам ОБСЄ Кет...

Прочитайте повну статтю

До 15 років ув’язнення засуджено правоохоронницю з Луганщини, яка перейшла на службу до окупант...

Прочитайте повну статтю

Війська рф здійснили повітряні атаки по Харкову та Лозовій, одна людина загинула, щонайменше 13...

Прочитайте повну статтю

ВАКС задовольнив позовну заяву Мін’юсту про застосування санкції до АТ «Невская Косметика». В д...

Прочитайте повну статтю

Поліція Києва затримала диверсантів, які на замовлення спецслужб рф спалили залізничну релейну...

Прочитайте повну статтю

Ворог знову поцілив по Харкову: поліція працює на місці влучання

Прочитайте повну статтю

Відновлено оформлення паспортних документів у закордонних підрозділах ДП «Документ»

Прочитайте повну статтю

Збройна агресія рф проти України завдала значної шкоди рибному господарству

Прочитайте повну статтю
Ми використовуємо cookies
Погоджуюсь