У Києві немає спалаху скарлатини

Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, яке проявляється ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом. У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, язик спершу «біліє» і до 4-го дня захворювання стає яскраво-червоним, на шкірі хворого виникає характерний висип — дрібні яскраво-рожеві або червоні цятки, які часто сверблять. 

Загалом за 10 місяців цього року у столиці було зареєстровано 375 випадків скарлатини. З них 372 випадки — серед дітей до 17 років. Найбільше — серед дітей, які відвідують дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади. 

Поодинокі випадки були зареєстровані у різних групах та класах та є характерними серед захворювань, які щороку реєструють на території країни. Протиепідемічні заходи у школах посилено. Фахівці столичного ЦКПХ провели епідрозслідування випадків: зокрема, огляд кола контактних осіб та інформування навчальних закладів щодо протиепідемічних заходів. 

Наразі динаміка захворювання не вказує на спалах. Наприклад, у 2019 році у столиці було зафіксовано 1996 випадків скарлатини. У 2020 році — 656 випадків. У країнах з помірно холодним і вологим кліматом, як в Україні, випадки захворювання здебільшого реєструють восени і взимку. 

На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років. Шлях інфікування — повітряно-краплинний. Зокрема, під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Щеплення проти скарлатини немає, але після того як людина перехворіє, виробляється імунітет.

Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг. За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна. У разі важкої форми початок хвороби супроводжує висока температура, блювота, інколи діарея. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.

Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції хворого. Пацієнтам, хворим на скарлатину, призначають курс антибіотиків. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня. 

Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, яке проявляється ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом. У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, язик спершу «біліє» і до 4-го дня захворювання стає яскраво-червоним, на шкірі хворого виникає характерний висип — дрібні яскраво-рожеві або червоні цятки, які часто сверблять. 

Загалом за 10 місяців цього року у столиці було зареєстровано 375 випадків скарлатини. З них 372 випадки — серед дітей до 17 років. Найбільше — серед дітей, які відвідують дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади. 

Поодинокі випадки були зареєстровані у різних групах та класах та є характерними серед захворювань, які щороку реєструють на території країни. Протиепідемічні заходи у школах посилено. Фахівці столичного ЦКПХ провели епідрозслідування випадків: зокрема, огляд кола контактних осіб та інформування навчальних закладів щодо протиепідемічних заходів. 

Наразі динаміка захворювання не вказує на спалах. Наприклад, у 2019 році у столиці було зафіксовано 1996 випадків скарлатини. У 2020 році — 656 випадків. У країнах з помірно холодним і вологим кліматом, як в Україні, випадки захворювання здебільшого реєструють восени і взимку. 

На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років. Шлях інфікування — повітряно-краплинний. Зокрема, під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Щеплення проти скарлатини немає, але після того як людина перехворіє, виробляється імунітет.

Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг. За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна. У разі важкої форми початок хвороби супроводжує висока температура, блювота, інколи діарея. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.

Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції хворого. Пацієнтам, хворим на скарлатину, призначають курс антибіотиків. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.