Управління активами, стягнутими в рамках санкційного механізму: компетенція АРМА

АРМА уповноважене законодавством не тільки розшукувати підсанкційні активи за запитами Міністерства юстиції, але й тимчасово управляти ними за дорученням Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст. 5-1 чинної редакції Закону України «Про санкції», уряд може надавати такі доручення Фонду державного майна, АРМА, військовим адміністраціям, іншим органам влади або державним підприємствам. Тобто перелік тимчасових управителів є доволі широким, аби Кабмін міг у кожному конкретному випадку визначити розпорядника, який має найбільше можливостей і досвіду для управління відповідним активом.

Варто зазначити, що згадане тимчасове управління має здійснюватися щодо стягнутих (конфіскованих) активів, які таким чином вже є власністю держави.

Оскільки управління об’єктами державної власності загалом належить до компетенції Фонду держмайна, цілком закономірним кроком є ініціювання передачі відомству перших конфіскованих в Україні активів одного з російських олігархів. Інформація про це нещодавно з’явилася у публічному доступі.

Водночас, згідно зі ст. 24 Закону про АРМА, Національне агентство здійснює управління лише тими конфіскованими активами, які раніше були передані йому в управління та перебувають у його управлінні на момент рішення про конфіскацію. До того ж АРМА може продати конфісковане майно на торгах лише у випадку, якщо його вартість перевищує 20 тисяч прожиткових мінімумів (сьогодні це понад 50 млн грн).

Наразі щодо жодного арештованого активу, який передано в управління АРМА, не винесено рішення про конфіскацію у межах кримінального провадження. Крім того, поки що АРМА також не отримувало урядових доручень стосовно тимчасового управління стягнутими активами у рамках санкційного законодавства.

Слід звернути окрему увагу на відмінність процедур конфіскації активів у рамках кримінальних проваджень, стягнення активів внаслідок застосування санкцій та націоналізації об’єктів власності. Перші два механізми передбачають рішення суду, тоді як останній алгоритм спирається на рішення інших органів влади (президента, РНБО). Профільний закон про АРМА уповноважує Агентство лише на діяльність у рамках кримінальних проваджень, тоді як закон про санкції надає деякі повноваження в межах санкційної політики. Варто зазначити, що для ефективної реалізації функцій в обох випадках наразі існує необхідність узгодження законодавства, зокрема внесення змін до спеціального закону про АРМА.