Володимир Ватрас: У нинішній редакції нового Цивільного кодексу залишається чинна норма про можливість укладання шлюбу з 16 років за рішенням суду

Робота над проєктом нещодавно ухваленого в першому читанні нового Цивільного кодексу розпочалася ще у 2019 році, коли була створена відповідна робоча група, яка працювала над цією законодавчою ініціативою 7 років. За цей час документ пройшов громадське обговорення, однак зараз довкола нього виникло чимало маніпуляцій, а подекуди й відвертих перекручень.

Про це заявив член фракції «Слуга Народу», член парламентського Комітету з питань правової політики Володимир Ватрас.

«З 1 листопада 2025 року проєкт нового Цивільного кодексу розміщений на сайті парламенту і перебуває на обговоренні. Один з найрезонансніших міфів, який зараз поширюють, – нібито законопроєкт дозволяє укладати шлюб із 14 років. Така норма справді була в першій редакції документа, однак, з огляду на позицію громадськості й багатьох колег, з тіла законопроєкту ця норма була вилучена ще десь близько трьох-чотирьох місяців тому», – зазначив політик.

За його словами, в ухваленій у першому читанні редакції законопроєкту залишено нині чинну норму: можливість укладання шлюбу з 16 років за рішенням суду. Водночас залишається відкритим питання захисту прав неповнолітніх дівчат у складних життєвих обставинах. Це потребує додаткового обговорення.

Народний депутат наголосив, що також зазнала змін початкова пропозиція щодо розірвання шлюбу під час вагітності або у перший рік життя дитини.

«Якщо раніше законопроєкт передбачав обмеження на розлучення в цей період, то тепер така заборона повністю відсутня. Це рішення стало відповіддю на критику з боку правозахисників і громадськості. Що стосується питання строків для примирення подружжя, то тут ідеться не про нововведення, а про вдосконалення чинного законодавства. Ми застосували диференційований підхід у 6 місяців та один місяць, зменшили строки для примирення і взагалі відійшли від позиції, що суд вживає заходів до примирення в тому випадку, коли мало місце насилля в сім’ї», – пояснив парламентарій.

На його думку, це важливий крок до більш справедливого підходу розв’язання таких ситуацій.

Володимир Ватрас звернув увагу й на однобокість критики в питанні зміни прізвища після шлюбу.

«Ця норма є гендерно нейтральною і може стосуватися будь-кого з подружжя. При цьому рішення про можливість втрати прізвища ухвалюватиме суд, що виключає автоматизм і залишає простір для справедливого розгляду», - підкреслив народний депутат.

Він також додав, що автори законопроєкту і представники робочої групи декларують відкритість, готовність до діалогу, налаштовані врахувати конструктивні пропозиції та доопрацьовувати документ до другого читання.

«Головне завдання – створити сучасний і збалансований правовий акт, який відповідатиме як потребам суспільства, так і принципам справедливості», – підсумував політик.