ВС підтримав адвоката у діджиталізованій реальності
Гарантування права на судовий захист та заборона його обмежень, особливо в умовах діджиталізації та воєнного стану, вимагають від суду підтримки різних способів взаємодії з учасниками процесу. Це стосується і способів підписання ордеру, які не можуть бути обмежені.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС ухвалила рішення у справі № 420/35964/23, де суд залишив позов без розгляду через неналежне на його думку підтвердження повноважень адвоката. Постанова від 12.12.2024 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Позовну заяву від імені клієнта було подано через систему «Електронний суд». Її підписано шляхом накладення електронно-цифрового підпису адвоката. До заяви додавався ордер на надання правничої допомоги, який формувався не в системі, а завантажено як pdf-додаток до заяви. І в цьому ордері, в графі «Адвокат» був відсутній особистий підпис.
Суд послався на положення ст.26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 12 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, і зробив висновок, що відсутність в ордері одного із обовʼязкових реквізитів, а саме підпису адвоката, свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа. Своєю чергою виснував суд, це виключає у такій ситуації можливість покликання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката на представництво інтересів особи.
З такою позицією погодився апеляційний суд. Але касація звернула увагу, що рішенням РАУ від 08.06.2024 №36 до Положення про ордер було внесено зміни. Зокрема, у новій редакції було викладено п.9: «Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності)».
Також у п. 12 Положення зʼявилася норма, згідно якої ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського обʼєднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
Згідно із матеріалами справи, звертаючись до суду, адвокат засвідчив власним цифровим як позовну заяву, так і доданий до неї ордер. При цьому суд першої інстанції спершу відкрив провадження, однак згодом вирішив перевірити чи особа, яка підписала позовну заяву, мала на це право. І на думку колегії суддів ВС, наявні на той момент у справі матеріали повною мірою надавали суду першої інстанції можливість ідентифікувати особу, яка підписала позовну заяву та перевірити її повноваження на представництво.
Також високі судді нагадали, що за подібних обставин касаційний суд у постанові від 06.11.2024 у справі №483/346/24 підкреслив, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, зокрема, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території України, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами.
За правилами п. 2 ч.1 ст. 240 КАС суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Беручи до уваги викладене, КАС дійшов висновку, що на час вирішення судом першої інстанції питання про залишення позову без розгляду суд не мав для цього визначених правових підстав з мотивів, наведених судом першої інстанції.
З цих підстав суд задовольнив касаційну скаргу, скасувавши рішення нижчих інстанцій. Справу ж було направлено для продовження розгляду.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.