Держекоінспекція провела розширену нараду за участю народних депутатів України

6 листопада 2026 року відбулася розширена нарада Державної екологічної інспекції України, за участі керівництва Держекоінспекції, начальників територіальних та міжрегіональних територіальних органів, присвячена результатам роботи за дев’ять місяців 2026 року, впровадженню Реєстру екологічних збитків та актуальним питанням захисту природних ресурсів.

Участь у заході взяли народні депутати України: Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування; Олена Криворучкіна, заступниця голови цього Комітету; Олександр Аліксійчук, голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад та регіонів Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

До наради також долучився заступник голови Рівненської обласної адміністрації Олександр Кохан.

За січень–вересень 2026 року органи Держекоінспекції провели 22 244 заходи контролю. Розраховано понад 1,2 млрд грн збитків, заподіяних порушеннями природоохоронного законодавства. У добровільному та примусовому порядку стягнуто 231,7 млн грн — на 34% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Фахівців Інспекції понад дві тисячі разів залучали до досудового розслідування та судового розгляду справ для застосування спеціальних знань і навичок.

Окрему увагу приділили фіксації шкоди довкіллю внаслідок збройної агресії російської федерації. За дев’ять місяців 2026 року задокументовано 1790 таких подій та розраховано близько 2,4 трлн грн збитків. Загалом станом на 1 листопада 2026 року сума розрахованих збитків становить 8,63 трлн грн.

«Наше завдання — забезпечити, щоб кожен встановлений факт шкоди довкіллю був належно задокументований, підтверджений і доведений до конкретного результату. Це стосується як реагування на порушення природоохоронного законодавства, так і фіксації наслідків російської агресії. Посилення роботи територіальних органів, цифровий облік збитків та взаємодія з громадами і правоохоронцями мають забезпечувати захист природних ресурсів і формування доказової бази для відшкодування завданої шкоди», — наголосив т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко.

Важливим напрямом цифровізації є впровадження Реєстру екологічних збитків, інтегрованого в систему електронного документообігу Держекоінспекції. Він поєднує інформацію про факти заподіяння шкоди з розрахунками, актами, протоколами, результатами лабораторних досліджень, фото- й відеоматеріалами та геопросторовими даними.

На момент підготовки матеріалів територіальні органи внесли до Реєстру 354 факти. Під час наради акцентували на необхідності забезпечення повноти, достовірності та своєчасності його наповнення. Систематизація цих даних необхідна для аналітичної роботи, підготовки матеріалів для правоохоронних органів і подальшого відшкодування збитків.

Також обговорили основні екологічні проблеми Рівненської області: незаконні рубки на самозалісених землях комунальної власності, самовільне видобування піску та бурштину, невстановлення меж прибережних захисних смуг і територій природно-заповідного фонду. Наголосили на важливості узгоджених дій Інспекції, органів місцевого самоврядування та правоохоронців для запобігання порушенням, встановлення винних осіб і відшкодування шкоди.

Окремим питанням розглянули реалізацію експериментального проєкту щодо видалення дерев і чагарників за межами населених пунктів. Визначили алгоритм дій територіальних та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2026 року № 802.

Станом на 1 листопада територіальні органи отримали всього 74 запити щодо участі у відповідних комісіях та взяли участь у їхній роботі у 25 випадках. Тому, звернуто увагу керівників територіальних та міжрегіональних територіальних інспекцій на необхідність проведення роз’яснювальних заходів та інформування ОМС та МВА про неухильне виконання вимог порядку Постанови в разі звернення заявника про видалення зелених насаджень.

Наголошено на посиленні взаємодії з органами місцевого самоврядування щодо охорони, належного догляду та використання деревних насаджень на комунальних землях. Серед можливих рішень — створення відповідних комунальних підприємств, уповноваження виконавчих органів рад на здійснення необхідних заходів, оформлення статусу самозалісених земель та\або їх передача лісогосподарським підприємствам у встановленому порядку.

Визначено заходи реагування Держекоінспекції у разі виявлення рубок на самозалісених земельних ділянках, не переданих у користування лісогосподарським підприємствам, а також під час проведення рубок на сільськогосподарських землях, переданих громадами в користування для ведення сільського господарства. Зокрема, увагу приділили розрахунку заподіяної шкоди із застосуванням такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665.

Також наголошено про можливість використання законно отриманої деревини з комунальних земель для потреб територіальних громад, зокрема забезпечення дровами вразливих верств населення та об’єктів комунальної власності у відповідності до п.12 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 802.

Пріоритетами подальшої роботи визначено підвищення результативності природоохоронного контролю, забезпечення відшкодування збитків, наповнення Реєстру та посилення профілактики екологічних правопорушень.