In absentia, доступ до адвоката, тримання під вартою: орієнтири від судді ЄСПЛ
Коли заочний розгляд кримінальної справи не суперечить Конвенції? Як Європейський суд з прав людини оцінює обмеження доступу до адвоката на початку провадження і скарги на тримання під вартою? І чи означає визнане Судом порушення, що людину звільнять?
Ці питання обговорили із суддею ЄСПЛ Миколою Гнатовським під час воркшопу «Європейський суд з прав людини сьогодні: захист прав людини у кримінальному процесі та в умовах війни». Захід відбувся 28 жовтня 2026 року. Його провів Комітет НААУ з питань захисту прав людини. Модерував зустріч секретар Комітету Богдан Глядик.
Зокрема, він порушив питання спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) і запропонував обговорити ситуацію, коли обвинувачений перебуває за кордоном, повідомляє свою адресу й неодноразово просить дозволити участь через відеозв’язок. Суд відмовляє і розглядає справу за його відсутності.
М.Гнатовський розмежував усталені підходи до заочного розгляду та питання вибору дистанційного формату участі. Саме по собі провадження за відсутності обвинуваченого не суперечить Конвенції. Важливими є обставини його неучасті та встановлення свідомої відмови від права бути присутнім або наміру ухилитися від суду. Значення має й можливість нового розгляду обвинувачення за його участю, якщо такої відмови чи ухилення не встановлено.
Щодо участі через відеозв’язок із-за кордону суддя звернув увагу на необхідність оцінювати конкретні обставини. Поряд із бажанням людини брати участь у справі постають питання перевірки її особи, умов спілкування та відсутності стороннього впливу. М.Гнатовський не давав наперед оцінки тому, як ЄСПЛ вирішуватиме такі справи, наголосивши на значенні їхніх фактичних обставин.
Обговорюючи кримінальні провадження, М.Гнатовський нагадав, що ЄСПЛ не є четвертою інстанцією. Зокрема, на прикладі обмеження доступу до адвоката на початку провадження він пояснив підхід до оцінки загальної справедливості процесу. Суд досліджує вплив такого обмеження на подальший розгляд і наявність гарантій, які забезпечували права захисту. За відсутності переконливих причин обмеження ця перевірка має бути особливо суворою.
М.Гнатовський також розповів про спрощене опрацювання заяв, які стосуються питань, охоплених усталеною практикою Суду. Серед них — надмірна тривалість проваджень, тривалість і підстави тримання під вартою, неналежні умови тримання. У таких справах застосовуються, зокрема, так звані табличні рішення: Суд спирається на вже сформовані правові підходи та стисло викладає обставини окремих заяв.
Такий порядок дозволяє оперативніше розглядати повторювані скарги. Водночас їхнє постійне надходження свідчить, що проблеми, на які ЄСПЛ уже звертав увагу, залишаються невирішеними. Як приклад під час розмови згадувалося відтворення однакових формулювань в ухвалах про продовження тримання під вартою.
Ще одне запитання стосувалося наслідків встановлення ЄСПЛ порушення права на свободу. М.Гнатовський пояснив, що пряма вказівка Суду звільнити заявника з-під варти є винятковим заходом. Тому констатацію порушення та спосіб виконання конкретного рішення необхідно розмежовувати.
Учасники також порушили питання безпеки людей у місцях несвободи під час повітряних тривог та їхнього доступу до укриттів. За словами М.Гнатовського, на час зустрічі відповідні заяви вже були комуніковані Уряду України. Суддя пояснив, що оцінка цих питань буде надана у рішеннях після завершення необхідних процедур.
Також під час воркшопу йшлося про проблеми людей у місцях несвободи, процедури Суду та вимоги до заяв.
Б.Глядик запропонував звернутися до досвіду М.Гнатовського в Європейському комітеті з питань запобігання катуванням, який той очолював у 2015–2021 роках. Запитання стосувалося того, які проблеми людей у місцях несвободи залишаються недостатньо представленими у зверненнях до ЄСПЛ.
За словами судді, відвідування таких установ і конфіденційне спілкування з людьми дають змогу побачити обставини, які не завжди стають предметом судового розгляду. Йдеться про слідчі ізолятори, установи виконання покарань, психіатричні заклади та інші місця несвободи. Особливо вразливими є люди, які через стан здоров’я або ізоляцію фактично не мають доступу до адвоката й зовнішніх механізмів оскарження. Відсутність заяв від таких осіб не свідчить про відсутність порушень.
Пояснюючи причини затримок в інших справах, суддя зупинився на накопиченому навантаженні та складнощах розгляду заяв, пов’язаних із війною. Зокрема, йшлося про недоступність матеріалів на окупованих територіях і взаємозв’язок частини індивідуальних заяв із міждержавними справами. Тому строки розгляду різних категорій заяв можуть істотно відрізнятися.
М.Гнатовський пояснив розподіл функцій між працівниками Секретаріату, несудовими доповідачами та одноособовими суддями. Пропозиції щодо неприйнятності готуються після аналізу матеріалів, а рішення ухвалює суддя. При цьому суддя, обраний від України, не розглядає одноособово заяви проти України. У цьому контексті учасники звернули увагу на вимоги статті 47 Регламенту Суду. Неповний формуляр або відсутність необхідних документів можуть стати перешкодою для розгляду заяви. Особливо ризикованим є її надсилання в останній день чотиримісячного строку: часу на усунення недоліків може вже не залишитися. Належне оформлення звернення, своєю чергою, ще не означає, що його буде визнано прийнятним.
Воркшоп продовжив роботу Комітету з практичного застосування міжнародних механізмів захисту прав людини. Раніше адвокати обговорили можливості Робочої групи ООН з питань свавільних затримань із її головою Ганною Юдківською. Практику ЄСПЛ щодо прийнятності заяв проти України систематизував Комітет НААУ з питань трудового права. Він підготував дайджести про процесуальні підстави неприйнятності, про критерії ratione personae, temporis, loci та materiae і про критерії прийнятності на основі суті справи. Порушення гарантій захисту у процедурі in absentia Комітет НААУ з питань безоплатної правничої допомоги аналізував у звіті.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.