Лідія Ізовітова: у євроінтеграційних змінах адвокатура є партнером держави, а не об’єктом реформи
Війна суттєво змінила умови роботи адвокатів, а євроінтеграція поставила перед професією нові інституційні завдання. Переговорний процес, який нині триває, охоплює питання верховенства права, незалежності правосуддя, основоположних прав, юстиції, свободи та безпеки.
Про українську адвокатуру у Кластері 1, що опинилася між війною і європейським вибором, розповіла голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час II Міжнародного форуму адвокатів «Kharkiv Unbreakable – 2026», який 14 – 15 травня проходить одночасно в кількох українських містах.
Захід організували Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, Національна асоціація адвокатів України та Рада адвокатів Харківської області.
Л.Ізовітова відзначила, що організація форуму в умовах триваючої війни є заявою професійної спільноти про вірність верховенству права і правам людини. У Харкові особливо відчутно, що верховенство права є питанням захисту конкретної людини — військовослужбовців, цивільних, полонених і зниклих безвісти, ВПО та жертв воєнних злочинів.
За словами очільниці НААУ, українська адвокатура нині живе у двох вимірах. Перший пов’язаний із війною, воєнними злочинами, захистом військових і допомогою тим, хто втратив дім, здоров’я, близьких. Другий — із європейською інтеграцією, відкриттям переговорних кластерів з ЄС і виконанням Дорожньої карти з питань верховенства права.
І у реформі адвокатури, що стала частиною переговорного процесу у межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», НААУ визначена рівноправним співвиконавцем відповідних завдань разом із Верховною Радою та Міністерством юстиції. Тож інститут адвокатури виступає не об’єктом реформи, а партнером держави, переконана Л.Ізовітова.
Водночас, відзначила Л.Ізовітова, Дорожня карта не може тлумачитися як мандат на демонтаж чинної моделі адвокатури. Адже чинна модель — єдина національна професійна організація з обов’язковим членством, дворівнева система самоврядування і дисциплінарні органи, які формує сама професія, — стала результатом виконання Україною зобов’язань перед Радою Європи. Її створення свого часу було підтримане Венеційською Комісією та Генеральним директоратом Ради Європи з прав людини і верховенства права у спільному висновку. Після цього модель була закріплена у 2012 році Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» а згодом — у ст. 131-2 Конституції України. Новим рівнем підтвердження європейських стандартів стала Конвенція Ради Європи про захист професії адвоката, у підготовці якої брав участь заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій.
Тож завдання Дорожньої карти – еволюційне вдосконалення, посилення прозорості, підзвітності та ефективності інституту без ревізії конституційних засад і послаблення самоврядування. Зміни, передбачені Дорожньою картою, мають посилювати довіру до адвокатури, але не перетворюватися на механізм втручання держави у внутрішні рішення професії.
«Українська адвокатура реформується сьогодні в унікальних умовах. Одночасно — повномасштабна війна, технічне відкриття шести переговорних кластерів з ЄС і глибока трансформація правосуддя, – наголосила голова НААУ. – У цих умовах адвокатура не є пасивним об’єктом. Вона пропонує власну програму, бере участь у нормотворчості, співрозробляє міжнародні стандарти захисту професії».
Вона також окреслила три ключові завдання на найближчий час:
Водночас, Л.Ізовітова наголосила на необхідності утримувати фундаментальні «червоні лінії»: єдність професії, членство в НААУ, реальне самоврядування, неприпустимість повернення дисциплінарних повноважень у руки держави.
«Коли ми говоримо «Харків незламний» — про місто, ми одночасно говоримо це і про професію. Про професію адвоката, яка в Україні виявилася достатньо сильною, щоб не дати ані війні, ані політичним маніпуляціям зруйнувати фундамент верховенства права», – резюмувала голова НААУ, РАУ.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.