Мін’юст долучився до конференції щодо захисту прав кредиторів і боржників у процедурах банкрутства

 26 вересня у місті Тернопіль відбулася науково-практична конференція «Способи захисту прав кредиторів та боржника в процедурах банкрутства, їх ефективність». Захід об’єднав представників Верховного Суду, народних депутатів, суддів господарських судів, представників банківського сектору, науковців, арбітражних керуючих та експертів у сфері неплатоспроможності.

До участі в конференції долучилися й представники Міністерства юстиції України.

З вітальним словом до учасників звернулася заступник Міністра юстиції України Людмила Кравченко. У своєму виступі вона наголосила, що в умовах війни та економічних викликів інститут банкрутства має  особливе значення, адже забезпечує збереження балансу інтересів кредиторів і боржників, підтримує економічну та соціальну стабільність і сприяє розвитку бізнес-середовища. «Наше завдання – перетворити процедуру неплатоспроможності з карального заходу, яким вона довгий час сприймалася, на дієвий процес, що надає шанс суб’єктам на відновлення», – підкреслила заступник Міністра.

Вона також відзначила, що Міністерство юстиції розробило законопроєкт про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства. Документ передбачає спрощені процедури для суб’єктів мікро-, малого та середнього бізнесу і вже направлений до Європейської комісії для оцінки відповідності директивам ЄС. 

У панелі «Ефективність процедур банкрутства та інструменти їх удосконалення» виступив директор Департаменту з питань банкрутства Мін’юсту Владислав Філатов. Він акцентував на ключових проблемах чинної системи, серед яких – тривалі строки розгляду справ, висока вартість процедур, зловживання недобросовісними учасниками та стигматизація боржників. Через затягування процесів активи знецінюються, а рівень задоволення вимог кредиторів залишається вкрай низьким, що негативно впливає на довіру до інституту банкрутства.

Водночас він представив комплекс пропозицій для удосконалення сфери, зокрема:

- дестигматизація банкрутства та формування культури сприйняття неплатоспроможності як нормального елементу економічних відносин;

- запровадження регулярної оцінки ефективності процедур;

- розширення цифровізації, зокрема автоматизованого відбору арбітражних керуючих;

- розвиток превентивної реструктуризації, що дає змогу боржнику відновити платоспроможність на ранніх етапах;

- диференційований підхід до боржників;

- удосконалення нормативно-правової бази, зокрема щодо субсидіарної відповідальності керівників та бенефіціарів, спрощених процедур для малого бізнесу й транскордонних процедур банкрутства.

За словами Владислава Філатова, ефективна система неплатоспроможності має забезпечувати баланс приватного та публічного інтересу, створювати умови для «другого шансу» боржників і водночас очищати ринок від неефективних підприємств. «Це запобігає існуванню боржників, які не створюють цінності, а лише обтяжують ринок боргами, і водночас стимулює підприємців до інновацій та розвитку», – наголосив він.

Міністерство юстиції продовжує роботу над удосконаленням  законодавства та практик у сфері банкрутства задля підвищення їх ефективності, прозорості та справедливості.

Підпишись на наш Телеграм