НААУ застерегла від звуження гарантій адвокатів під час імплементації Конвенції
У Національній асоціації адвокатів України підтримали прийняття за основу законопроєктів, покликаних узгодити національне законодавство з Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката, а також звернули увагу на необхідність їх доопрацювання під час підготовки до другого читання.
Відповідні пропозиції профільні комітети НААУ підготували стосовно зареєстрованих у Верховній Раді проєктів законів:
Профільний закон
Адвокати підтримали мету законопроєкту №16105 та його основні новели: запровадження терміна «потенційний клієнт», обов’язок держави консультуватися з адвокатурою щодо змін у законодавстві, поширення адвокатської таємниці на інформацію про потенційного клієнта та інформацію в цифровому середовищі, присутність представників НААУ у судових засіданнях у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві.
Проте нова редакція ч. 2 ст. 20 Закону поширює всі професійні права адвоката на особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю зупинено чи припинено, у тому числі за дисциплінарне правопорушення чи за вироком суду. Тим часом Конвенція охоплює лише неправомірні зупинення чи припинення і лише в обсязі професійних прав, свободи вираження поглядів та заходів захисту професійної асоціації.
Пропонована норма суперечить ст. ст. 31, 32 Закону та нівелює суть дисциплінарного стягнення. Особа без статусу адвоката отримала б, зокрема, право звертатися з адвокатськими запитами, збирати відомості й опитувати осіб. НААУ пропонує виключити цю норму, а в ст. 23 (Гарантії адвокатської діяльності) Закону поширити на таких осіб гарантії адвокатської таємниці, заборони ототожнення з клієнтом, свободи вираження поглядів і захисту від нападів.
З подібних підстав НААУ запропонувала виключити норми, які наділяють помічників, стажистів і працівників адвоката правом інформувати громадськість про справи клієнтів. Конвенція цього не вимагає, а пропонована норма суперечить ст. 22 Закону, за якою ці особи є носіями адвокатської таємниці. Адже публічні заяви щодо справи клієнта може робити адвокат за згодою клієнта.
Крім того, у законопроєкті бракує реалізації низки зобов’язань за Конвенцією, на які посилається пояснювальна записка. Так, щодо заборони ототожнення адвоката з клієнтом НААУ пропонує закріпити, що адвокат не може зазнавати несприятливих наслідків, у тому числі притягнення до відповідальності, обмеження професійних прав, дискредитації чи публічного осуду, у зв’язку з тим, яких осіб він захищає чи представляє або які справи веде. Також відсутнє право затриманого адвоката на побачення з представником ради адвокатів регіону чи НААУ та обов’язок держави забезпечувати невідкладне й ефективне розслідування нападів на адвокатів.
Адвокати звернули увагу, що ст. 397–400 Кримінального кодексу, які встановлюють відповідальність за втручання в діяльність, погрози, насильство, пошкодження майна та посягання на життя, охороняють лише захисника чи представника особи. НААУ пропонує поширити їх на адвоката незалежно від виду адвокатської діяльності, а також на осіб, які працюють з адвокатом.
Норма проєкту про консультації з адвокатурою не відтворює вимог Конвенції щодо їх своєчасності та ефективності і не встановлює жодного механізму, а отже, залишиться декларацією. Пропонується надсилати НААУ проєкти актів, які безпосередньо впливають на професійну діяльність адвокатури, до їх схвалення чи внесення, давати на висновок щонайменше 30 днів і розглядати цей висновок під час опрацювання проєкту.
КПК
Законопроєкт 16106 має закріпити в Кримінальному процесуальному кодексі гарантії незалежної адвокатської діяльності, передбачені Конвенцією. Для цього пропонується доповнити КПК новою ст. 482-3 про особливості кримінального провадження стосовно адвоката, віднести адвокатську таємницю до охоронюваної законом таємниці, допустити представників НААУ до судового розгляду у провадженнях щодо адвокатів і зобов’язати поліцію інформувати про напади на адвокатів.
Але, наголосили в НААУ, ця стаття відтворює положення про професійні гарантії, закріплені у ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» неповно. При цьому в низці позицій пропонована редакція слабша за чинну норму. Зважаючи на те, що під час кримінального провадження не застосовується закон, який суперечить Кодексу, слабша редакція КПК фактично замінить сильнішу норму Закону. Такий наслідок меті імплементації Конвенції не відповідає.
Ключове застереження стосується повідомлення ради адвокатів регіону про обшук та інші процесуальні дії щодо адвоката. Чинний Закон вимагає повідомляти раду «завчасно», а у законопроєкті це слово вилучено. За такої редакції повідомлення, надіслане в момент початку обшуку, формально відповідатиме Кодексу, а присутність представника ради стане неможливою.
Адвокати пропонують не лише зберегти вимогу завчасності, а й визначити її мінімальний строк, адже саме невизначеність слова «завчасно» є сьогодні основною причиною спорів на практиці. НААУ пропонує повідомляти раду не пізніше ніж за п’ять годин до початку процесуальної дії у спосіб, що забезпечує підтвердження отримання, причому час з 21-ї до 7-ї години до цього строку не зараховується. Якщо представник ради не з’явився, речі, документи і носії інформації, які можуть містити адвокатську таємницю, мають вилучатися без ознайомлення з їх змістом, опечатуватися і протягом 24 годин передаватися слідчому судді. Докази, отримані без повідомлення ради, пропонується визнавати недопустимими.
Також в НААУ звернули увагу на проникнення до житла чи іншого володіння адвоката до постановлення ухвали слідчого судді, яке допускає ч. 3 ст. 233 КПК. Ні законопроєкт, ні профільний Закон цього не регулюють, хоча на практиці саме цей механізм із посиланням на запобігання знищенню документів застосовується для обшуку в адвоката без завчасного повідомлення ради. Тим часом ЄСПЛ у рішенні у справі «Корнієць та інші проти України» від 10.07.2025 виснував, що відшукання речей чи доказів саме по собі не є невідкладним випадком у розумінні ч. 3 ст. 233 КПК.
Тому НААУ пропонує доповнити ст. 482-3 спеціальним правилом. Проникнення до володіння адвоката без ухвали має допускатися лише з метою врятування життя людей чи майна або безпосереднього переслідування підозрюваних і не може здійснюватися з метою відшукання чи вилучення речей і документів. Обшук у такому разі розпочинається не раніше ніж через дві години після повідомлення ради, а вилучене опечатується і до постановлення ухвали слідчого судді не досліджується.
В частині повідомлення ради адвокатів регіону про затримання адвоката у НААУ застерегли, що формула «негайно, але не пізніше 24 годин» стане на практиці звичайним строком виконання обов’язку. За цей час затриманий адвокат уже може бути допитаний і доставлений до слідчого судді. Крім того, з норми випало повідомлення про застосування запобіжного заходу. Адвокати пропонують установити строк не пізніше однієї години.
Ще одне застереження стосується процедури отримання дозволів на проведення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій (затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції) стосовно адвоката. НААУ заперечує проти заміни подання клопотання Генеральним прокурором, його заступником або керівником обласної прокуратури його погодженням: це дозволить звертатися до слідчого судді прокурору нижчого рівня, а участь керівника зводить до візи.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.