Стійкість виборчих процесів до іноземного втручання потребує системних рішень та міжвідомчої координації, – Віталій Плукар

Ефективна протидія іноземному втручанню у виборчі процеси потребує системної взаємодії державних органів, належного законодавчого регулювання та залучення всього суспільства.

Для забезпечення стійкості української демократії до майбутніх викликів формувати відповідні механізми необхідно вже зараз, наголосив заступник Голови ЦВК Віталій Плукар під час виступу на форумі «FIMI – загроза для української електоральної демократії: від розпізнавання до ефективної протидії».

Захід організувала Громадська мережа ОПОРА. До обговорення долучилися представники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, ЦВК, правоохоронних органів, міжнародних партнерів та експертного середовища.

Віталій Плукар підкреслив, що іноземне втручання є одним із серйозних викликів для майбутніх повоєнних виборів в Україні, які відбудуться, коли для них будуть належні умови. За його словами, у ЦВК розуміють, що спроби впливу на демократичні процеси не зникнуть із завершенням війни, а можуть набувати нових форм і масштабів.

«Якщо сьогодні росіяни за допомогою зброї хочуть зруйнувати нашу країну, то в майбутньому ці спроби не припиняться, але ворог намагатиметься досягти своїх цілей за допомогою інших засобів. Ми всі повинні бути готові до цього», – пояснив заступник Голови Комісії.

Говорячи про формування ефективної системи протидії іноземному втручанню, зокрема й інформаційному, Віталій Плукар звернув увагу на важливість підходу «залучення всього суспільства» (whole-of-society approach). Цей підхід закладено у документах європейських інституцій і він передбачає об’єднання зусиль не лише державних органів, а й інституцій громадянського суспільства та всіх громадян.

Критичне мислення, інформаційна обізнаність і доступ до достовірної інформації є важливими складовими стійкості суспільства до маніпуляцій та зовнішніх впливів, зауважив заступник Голови ЦВК.

Окремо він акцентував на необхідності створення дієвого механізму міжвідомчої координації. Віталій Плукар розповів, що ЦВК у своїх пропозиціях щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення повоєнних виборів запропонувала передбачити можливість створення відповідної робочої групи за участю широкого кола уповноважених державних органів.

За його словами, така координація є обов’язковою, оскільки протидія іноземному втручанню охоплює різні сфери та потребує різних форм діяльності – від виявлення інформаційних загроз і контролю за фінансуванням до розслідування правопорушень та притягнення винних до відповідальності. ЦВК не має такого мандату на розслідування чи застосовування санкцій до суб’єктів втручання.

«Потрібен комплексний аудит повноважень кожного органу, залученого до протидії іноземному втручанню. Це дасть змогу визначити, де є дублювання функцій, які компетенції необхідно посилити або уточнити, а де надати нові повноваження. Це системна робота, яку вже потрібно розпочинати», – додав Віталій Плукар.

Він також поінформував про кроки, які ЦВК уже здійснює в межах своїх повноважень попри те, що протидія іноземному втручанню не належить до основної компетенції Комісії.

Зокрема, ЦВК затвердила Концепцію щодо протидії іноземному втручанню у вибори в Україні. Документ визначає стратегічні підходи Комісії до запобігання, виявлення та протидії спробам зовнішнього впливу на виборчі процеси в межах її повноважень.

Крім того, Комісія розвиває взаємодію з іншими українськими інституціями, які працюють у сфері інформаційної безпеки та протидії дезінформації, та підписала меморандуми про співпрацю з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та Центром протидії дезінформації при РНБО України.

Віталій Плукар наголосив, що протидія іноземному втручанню має охоплювати не лише виборчі процеси, а й захист демократичних інституцій загалом. Адже кінцевою метою ворожого впливу може бути не лише порушення цілісності майбутнього виборчого процесу, а й дестабілізація держави.

Саме тому формування ефективної системи запобігання таким загрозам потребує завчасної підготовки, узгоджених дій державних інституцій та постійного вдосконалення механізмів реагування на нові виклики.