Українському ринку капіталу потрібні нові можливості: НКЦПФР обговорила з бізнесом пріоритети його розвитку

Український ринок капіталу сьогодні працює в умовах, далеких від звичайних для розвинених ринків: повномасштабна війна, валютні обмеження, обмежений доступ до міжнародного капіталу та висока частка державних облігацій суттєво впливають на його структуру.

У НКЦПФР ці виклики визнають відкрито. Водночас у Комісії переконані: саме зараз важливо не чекати ідеальних умов, а послідовно створювати інструменти та правила, які дадуть ринку можливість розвиватися вже сьогодні та сформують основу для його масштабування у майбутньому.

Про те, що для цього потрібно державі, бізнесу та інвесторам, говорили під час KIEF TALKS «Ринок капіталу України: нові інвестиційні інструменти», організованого Київським міжнародним економічним форумом.

У дискусії взяли участь Голова НКЦПФР Олексій Семенюк, президент Київстар Олександр Комаров, заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса. Модерував дискусію засновник і президент інвестиційної групи «УНІВЕР» Тарас Козак.

«Я не хочу створювати ілюзію, що на ринку немає проблем. Вони є, і частина з них накопичувалася роками, частина — стала наслідком повномасштабної війни. Але для мене важливіше інше: ми розуміємо, що саме потрібно змінювати. Тому сьогодні Комісія багато говорить із бізнесом, інвесторами та професійними учасниками. Нам потрібен чесний зворотний зв’язок: де регулювання створює зайві бар’єри, яких інструментів не вистачає, що заважає бізнесу залучати капітал, а людям — інвестувати. Завдання регулятора — почути цей запит і разом із ринком перетворити його на конкретні рішення», — зазначив Голова НКЦПФР Олексій Семенюк.

Від діагностики проблем — до конкретних інструментів

Сьогодні близько 80% українського ринку цінних паперів припадає на ОВДП. Вони відіграють критично важливу роль у фінансуванні державних потреб і стали зрозумілим інвестиційним інструментом для населення. Водночас для подальшого розвитку ринку необхідно розширювати вибір інструментів, через які капітал може працювати не лише на потреби держави, а й на розвиток українського бізнесу, громад та економіки загалом.

Саме на цьому сьогодні зосереджена робота НКЦПФР.

Серед пріоритетів Комісії — особові інвестиційні рахунки, спрощення процедур емісії цінних паперів для бізнесу, розвиток корпоративних і муніципальних облігацій, сек’юритизація та облігації з покриттям, розвиток інвестиційних фондів, формування правил для ринку віртуальних активів та розвиток токенізації реальних активів.

Частина цих змін уже переходить від обговорень до практичної реалізації. Верховна Рада, зокрема, ухвалила закон про сек’юритизацію та облігації з покриттям, який створює правову основу для нових механізмів довгострокового фінансування економіки.

Паралельно Комісія працює над тим, щоб регулювання ставало зрозумілішим для бізнесу, а вихід на ринок капіталу — простішим там, де вимоги не впливають на захист інвестора та стабільність ринку.

«Ми хочемо бачити більше українських компаній, які залучають гроші не лише через банківський кредит, а й через ринок капіталу. Але для цього недостатньо сказати бізнесу: “виходьте на ринок”. Треба зрозуміти, що саме його зупиняє. Тому ми зустрічаємося з компаніями, розбираємо конкретні кейси і дивимося, які процедури можемо спростити, де потрібні законодавчі зміни, а де — інша регуляторна практика. Ринок неможливо розвивати без його учасників», — наголосив Олексій Семенюк.

271 тисяча інвесторів — і потенціал значно більший

Окремий напрям роботи — розширення можливостей для роздрібного інвестора.

Станом на 1 серпня 2026 року в Україні налічувалося 271,3 тисячі унікальних інвесторів. Від початку 2022 року їхня кількість зросла майже у 12 разів, а лише від початку цього року — ще на 43,3 тисячі.

Ця динаміка показує, що інтерес українців до інвестування є. Наступне завдання — створити більше зрозумілих можливостей для того, щоб заощадження могли перетворюватися на довгострокові інвестиції.

Одним із таких механізмів у НКЦПФР вважають особові інвестиційні рахунки. Їхня логіка полягає у стимулюванні громадян інвестувати на довший строк та поступовому формуванні внутрішнього капіталу, який може працювати на українську економіку.

«Я хочу, щоб якомога більше українців мали можливість ставати власниками капіталу. Щоб люди могли не лише заробляти і відкладати, а й інвестувати — усвідомлено, на зрозумілих умовах і з належним захистом своїх прав. Для цього потрібні доступні інструменти, фінансова освіта і, найголовніше, довіра. Її неможливо встановити рішенням регулятора — вона формується через зрозумілі правила та їх послідовне дотримання», — зазначив Голова НКЦПФР.

Від діалогу з бізнесом — до практичних рішень

Один із прикладів такого підходу — співпраця НКЦПФР із Київстар. У червні 2026 року Комісія та компанія підписали меморандум про співпрацю у розвитку українського ринку капіталу.

Сьогодні сторони опрацьовують регуляторні, правові та організаційні передумови для механізму, який у перспективі міг би дати українським інвесторам можливість отримати доступ до акцій Kyivstar Group Ltd., що торгуються на Nasdaq.

Для Комісії цей кейс важливий передусім як можливість на практиці перевірити, які зміни необхідні для розширення інвестиційних можливостей українців. Йдеться не про створення окремих умов для однієї компанії, а про пошук механізмів, які надалі можуть працювати для ринку загалом.

Ринок потрібно будувати разом

Дискусія на KIEF TALKS показала: погляди на темпи та перспективи розвитку українського ринку капіталу можуть відрізнятися. Бізнес очікує простіших процедур, прогнозованих правил та реальних можливостей залучати фінансування. Інвестору потрібні зрозумілі інструменти, захист прав і довіра. Державі — внутрішній капітал, здатний працювати на економічне зростання та відновлення.

Для НКЦПФР саме тому діалог із ринком сьогодні є не формальністю, а частиною роботи над змінами.

«Я оптиміст щодо українського ринку капіталу, але цей оптимізм має спиратися на роботу. Ми не змінимо ринок однією постановою чи одним законом. Це послідовний процес: слухати бізнес, прибирати зайві бар’єри, створювати нові інструменти, захищати інвестора і дивитися, що реально працює. Нічого не зміниться, якщо нічого не робити. Тому наше завдання сьогодні — рухатися крок за кроком і залучати до цієї роботи всіх, хто готовий разом із нами будувати ринок», — підсумував Олексій Семенюк.