Акти РАУ не визначають прав і обовʼязків людини – рішення КС
Рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів.
Такий висновок зробив Конституційний Суд у справі щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування. Як раніше повідомлялося, другий сенат КС ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою В’ячеслава Плескача щодо відповідності Конституції України частини третьої статті 57 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з цією нормою, рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
У скарзі стверджувалося, що це положення суперечить ст. 57 Конституції (нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, інакше вони є нечинними), оскільки дозволяє рішенням Ради адвокатів України вступати в силу негайно з моменту їх ухвалення. Тому порушується конституційне право кожного знати свої права й обов’язки. Оспорюваний припис визначає, що права, свободи і обов’язки обмежуються нормативними актами РАУ без доведення їх до відома адвоката у спосіб, який передбачав би його обізнаність про дату, час, оприлюднення, зафіксований автентичний їх текст та факт ухвалення такого нормативного акта.
КС підтвердив, що набуття статусу адвоката не позбавляє особу конституційних прав і свобод. І відносини між адвокатами та органами адвокатського самоврядування мають виникати та розвиватися з дотриманням духу корпоративної єдності та взаємоповаги. Тому органи адвокатського самоврядування мають забезпечити гласність своєї діяльності, зокрема відкритість та доступність ухвалених ними рішень, що є обовʼязковими до виконання всіма адвокатами.
Водночас акти органів адвокатського самоврядування застосовні лише щодо визначеного і професійно обумовленого кола осіб – адвокатів, які добровільно обрали професію правника та статус адвоката й, як наслідок, мають підпорядковуватись самоврядним механізмам регулювання адвокатської діяльності.
І такі акти внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів.
У рішенні КС також зазначається, що дата набрання чинності рішеннями органів адвокатського самоврядування, що є нормативними актами, не може передувати дню їх ухвалення та оприлюднення. У разі потреби має бути запроваджено перехідний період (vacatio legis) для набуття чинності цими актами, що надає змогу адвокатам пристосувати свою діяльність до нового нормативного регулювання.
З огляду на те, що стосовно ч. 3 ст. 57 Закону може бути здійснено конституційно узгоджене тлумачення, а також немає переконливих та достатніх аргументів для визнання її такою, що порушує конституційні приписи, Конституційний Суд зрештою дійшов висновку, що частина третя статті 57 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідає Конституції України.
Рішення № 4-р(ІІ)/2025 від 10.09.2025 у справі щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.