Мито на природний камінь: бізнесу запропонували правові механізми захисту
Запровадження вивізного мита на природний камінь потребує правової оцінки з точки зору законодавчої процедури, конкурентного середовища, конституційних гарантій підприємництва та зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС.
На цьому наголосив голова Комітету НААУ з питань нафти, газу та надрокористування Сергій Антоненко під час круглого столу, організованого інформаційним агентством NADRA.INFO. Захід відбувся 19 червня за участю представників видобувної галузі та був присвячений наслідкам ухвалення Закону від 09.06.2026 №4903-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».
У процесі підготовки його проєкту №15111-д до другого читання до документа було включено норму про вивізне мито на природний камінь. Ставка мита становить 0,3 євро за кілограм.
С.Антоненко звернув увагу, що така норма за змістом не пов’язана з регулюванням цифрових платформ. Тому, на його думку, питання потребує оцінки з точки зору дотримання Регламенту Верховної Ради України, належного громадського обговорення та аналізу регуляторного впливу.
Також очільник профільного комітету звернув увагу на можливі наслідки реалізації закону для ринку. Він зазначив, що запровадження фіксованої ставки мита без достатнього перехідного періоду може створити нерівні умови для підприємств, які видобувають природний камінь, але не мають технічної чи економічної можливості швидко перейти до переробки.
За його словами, для кар’єрів зупинення роботи може означати втрату виробничих команд, технологічних процесів і податкових надходжень до місцевих бюджетів. А у багатьох громадах такі підприємства є важливими роботодавцями та джерелом бюджетних платежів.
Серед можливих інструментів реагування С.Антоненко назвав звернення до Антимонопольного комітету України. Такий крок може бути потрібним для перевірки того, чи не створює нове регулювання неконкурентні умови на користь окремих учасників ринку переробки.
Також було запропоновано поетапну дорожню карту захисту інтересів надрокористувачів. Перший етап — звернення до Президента України з проханням врахувати процедурні та міжнародно-правові застереження під час вирішення питання про підписання закону.
Другий етап — ініціювання робочої групи за участю Кабінету Міністрів, профільних органів влади, представників галузі та правничої спільноти. Її завданням може стати підготовка законодавчих змін, які передбачатимуть реальний перехідний період, окремий режим для вже укладених зовнішньоекономічних контрактів і поетапну модель ставок.
Третій етап стосується судових та міжнародних механізмів. Серед них — підготовка конституційного подання, оскарження рішень і дій митних органів в адміністративних судах, а також звернення до інституцій Європейського Союзу щодо сумісності нового мита з положеннями Угоди про асоціацію.
«Комітет НААУ готовий надати експертну та правову підтримку для захисту національного надрокористувача. Наша мета — повернути процес у юридичне русло», — підсумував С.Антоненко.
Докладніше про проблему читайте у статті С.Антоненка «Вивізне мито на граніт: процедура, Конституція і Угода з ЄС».
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.