Аналіз фітосанітарного стану агроценозів у 2022 році


Березень 31
18:11 2023

Фітосанітарна безпека будь-якої держави означає захищеність її території від ризиків, які виникають в разі масового розмноження та поширення шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур. Відомо, що внаслідок діяльності шкідливих організмів сільгоспвиробники втрачають щорічно до 25 % валових зборів врожаю. Наразі в Україні зареєстровано понад 400 видів шкідників сільськогосподарських культур.

Державними фітосанітарними інспекторами в областях за 2022 рік було обстежено 1,8 млн га сільськогосподарських угідь на розвиток та поширення шкідливих організмів. Завчасно проведений фітосанітарний моніторинг країни дав змогу не допустити господарсько-відчутних пошкоджень посівів та втрати урожаю сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів.

До найбільш поширених і небезпечних належали мишоподібні гризуни, стебловий (кукурудзяний) метелик, листогризучі та підгризаючі совки, а також у Степу й Лісостепу – клоп шкідлива черепашка, подекуди саранові, інші спеціалізовані шкідники зернових, технічних, овочевих культур, плодових та виноградних насаджень. Серед хвороб найбільшої шкоди завдавали септоріоз, гельмінтоспоріоз, борошниста роса, кореневі гнилі, переноспороз, фомоз, аскохітоз та інші.

Мишоподібні гризуни. Найпоширенішими в посівах та інших стаціях у 2022 році, як і в попередні роки, були полівка звичайна й гуртова, миші: хатня, лісова, польова та курганчикова. Протягом літа, враховуючи періоди аномально високих температур повітря, перегрівання ґрунту, суттєвого зростання чисельності шкідників до вересня не відбулося. Міграція гризунів на стерню, площі овочевих та просапних культур розпочалась на початку серпня, найвищою їх чисельність залишалась в багаторічних травах та на неорних землях. Восени сприятливі погодні умови та наявність кормової бази сприяли деякому зростанню чисельності шкідників та їх масовому переселенню на сходи озимих культур.

За даними осінніх спостережень повсюдно на озимині в середньому нараховувалось 0,5-2,6 жилих колоній на га, в багаторічних травах та неорних землях 1,1-4, макс. 6 колоній на га (Івано-Франківська, Тернопільська обл.).

Загальний рівень заселення орних та неорних земель суттєво не змінився, порівняно з минулим роком, і становив 40 % проти 38 % в минулому році, за чисельності 1,8-2,6 жилих колоній на га.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. Одним із найнебезпечніших шкідників 2022 року кукурудзи, осередково проса, сорго та соняшника залишався стебловий кукурудзяний метелик. Фітофаг, пошкоджуючи рослини кукурудзи, створював сприятливі умови для проникнення інфекцій: фузаріозу, пухирчастої сажки, цвілі качана. Тому зберігалась потреба в постійному моніторингу поширення та розвитку шкідника для своєчасного виявлення та розробки стратегії захисту культур від прямого та опосередкованого впливу цього шкідника, це дозволило зменшити втрати урожаю та його якості. 

Заселеність обстежених площ культури становила від 5 до 37 %, що на рівні минулорічний показників, з чисельністю 1,3 гусениць на рослину.

Захисні заходи були проведені на площі 0,7 млн га.

Листогризучі совки. В посівах сільськогосподарських культур в угрупованні листогризучих совок у всіх зонах домінували совка-гамма і капустяна, у Степу та Лісостепу – бавовникова совка. Повсюдно були поширені С-чорна та люцернова совки, осередково шкодили карадрина, конюшинова, городня, інші види. Середня чисельність гусениць совок у вегетаційний період становила 0,1-2, макс. 3-6 гусениць на кв. м. в осередках Волинської, Запорізької, Житомирської, Київської, Миколаївської, Сумської, Черкаської, Чернігівської та Чернівецької областей.

Листогризучими совками було пошкоджено від 15 до 35 % рослин соняшнику (листя, кошики), кукурудзи (качани), ріпаку, гороху, сої, цукрових буряків, овочевих, інших культур в основному в середньому ступені. Найбільш шкідливою була бавовникова совка.

Підгризаючі совки (озима, оклична) в усіх зонах розвивалися у двох поколіннях. Чисельність і шкодочинність їх збільшились проти показників минулого року. В більшості областей у просапних, овочевих культурах, озимині середня чисельність гусениць першого і другого поколінь складала 0,5-1,2, макс. 3-5 екз. на кв.м в осередках Вінницької, Запорізької, Кіровоградської та Миколаївської областей.

Ними було пошкоджено 1 – 18 % рослин сільськогосподарських культур в слабому, середньому і подекуди сильному ступенях.

Саранові. Кількість саранових та їх поширення в останні роки залишаються на низькому рівні. У період вегетації шкідники заселили 15, 3 тис. га або 10,6 % площ від обстежених і були представлені переважно нестадними видами (блакитнокрила, чорносмугаста кобилки, мала хрестовичка та ін.), а також одиночною фазою італійського пруса та перелітної (азіатської) сарани. Середня чисельність шкідників була 0,5-2, осередково 3-10 екз. на кв.м (Дніпропетровська, Миколаївська обл.). Розвивались саранові переважно на неорних землях, де в слабкому ступені пошкодили 1-8 % рослин.

Зернові культури, передусім колосові, в Степу та Лісостепу були пошкоджені клопами, зокрема шкідливою черепашкою. В ареалі поширення в період молочно-воскової стиглості чисельність фітофага становила 0,2-1,7 екз. на кв.м на 20-86 % площ озимих та ярих культур. Своєчасне регулювання чисельності спеціалізованих шкідників зернових колосових культур через обприскування (оброблено понад 4,3 млн га, в тому числі проти клопа шкідливої черепашки – біля 0,6 млн га) інсектицидами забезпечило збереження кількісного складу та якості зерна.

Фітосанітарним моніторингом було виявлено збільшення захворюваності зернових культур. Зокрема, на грибкові – кореневі гнилі, іржасті, борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, піренофороз, ринхоспоріоз, інші плямистості, бактеріальні та вірусні – чорний зародок, мозаїка пшениці, жовта карликовість ячменю тощо. Оздоровлення посівів сільськогосподарських культур від хвороб здійснено на 5,1 млн га.

Плантації цукрових буряків в усіх бурякосійних областях заселялися звичайним буряковим та іншими видами довгоносиків, блішками, попелицями, щитоносками. Повсюди мали поширення церкоспороз, фомоз, борошниста роса, альтернаріоз, подекуди, вірусні мозаїка й жовтяниця. Захисні заходи були проведені на площі 0,76 млн га.

Перенасичення сівозміни соняшником, порушення технології вирощування та погодні умови вегетації були основними чинниками, які вплинули на перебіг фітосанітарної ситуації в посівах цієї олійної культури. На рослинах розвивалися геліхризова попелиця, трипси, клопи, в кошиках живилися гусениці соняшникової вогнівки, бавовникової совки, лучного метелика. В південних регіонах – соняшникові шипоноска та вусач, паразитував вовчок соняшниковий. Скрізь рослини хворіли на пероноспороз, білу та сіру гнилі, фомопсис, фомоз, септоріоз. Захисні заходи були проведені на площі біля 2,5 млн га.

У посівах ріпаку найшкідливішими були ріпакові квіткоїд, листоїд, прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани, подекуди оленка волохата, капустяна стручкова галиця. Навесні, після відновлення вегетації, на ослаблених рослинах озимого ріпаку виявляли бактеріоз, чорну ніжку, снігову плісняву, поширення яких в подальшому дещо стримували посушливі умови. Захисні заходи були проведені на площі 3,3 млн га.

Напруженість фітосанітарної ситуації в посівах, окрім шкідливих комах і хвороб, спричиняла висока забур’яненість полів, зростання якої відбувається зокрема за мінімалізації обробітку ґрунтів, що призвело до високої потенційної засміченості ґрунту насінням і вегетативними зачатками бур’янів.

У 2022 році всього для захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів використано 34,9 тис. тонн пестицидів, що дало змогу провести захисні заходи на площі 40,3 тис. га, в тому числі використано інсектицидів – 3,4 тис. тонн, оброблено 10,8 млн га; фунгіцидів – 7,7 тис. тонн, на площу 10,2 тис. га; гербіцидів – 20,2 тис. тонн на площу 17,2 тис. га. Десикація проведена на площі 819 тис. га, у тому числі біометод застосовано на площі біля 1,2 млн. га.

Поділитися
Напишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.
Обов'язкові поля позначені*

Популярні категорії

Останні новини

Основні версії, які розглядають на цю хвилину: особиста неприязнь, громадсько-політична діяльні...

Прочитайте повну статтю

Перші результати розслідування вбивства Ірини Фаріон мають бути готовими до ранку - Ігор Климен...

Прочитайте повну статтю

Володимир Зеленський про замах на Ірину Фаріон: "Усі необхідні сили Нацполіції та СБУ задіяні,...

Прочитайте повну статтю

Ірина Фаріон, поранена сьогодні у Львові, від отриманих травм померла в лікарні

Прочитайте повну статтю

Володимир Зеленський: "Російський ракетний удар по Миколаєву. Станом на цей час відомо про пʼят...

Прочитайте повну статтю

Як подбати про безпеку під час відключень у літній період: прості правила

Прочитайте повну статтю

Ігор Клименко: "Миколаїв. Ворог атакував середмістя, серед загиблих - дитина"

Прочитайте повну статтю

Ігор Клименко: "Напад на Ірину Фаріон кваліфіковано як замах на умисне вбивство"

Прочитайте повну статтю
Ми використовуємо cookies
Погоджуюсь