“Асоціація з ЄС — це надзвичайно широкий процес, у якому парламент відіграє ключову роль”, — Вадим Галайчук, Голова Української частини Парламентського комітету асоціації

Парламентський комітет асоціації (ПКА) є ключовим органом міжпарламентської співпраці, створеним відповідно до статті 467 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У 2025 році робота Комітету набула стратегічного значення у питаннях підготовки України до вступу в Європейський Союз.

— Розкажіть про роботу Комітету в 2025 році.

— У 2025 році Комітет ухвалив цілу низку надзвичайно важливих рішень. Після виборів до Європейського парламенту було сформовано оновлену європейську делегацію, відповідно — європейську частину Комітету асоціації. Тож нам разом із колегами фактично довелося перезапустити роботу Комітету.

Ми домовилися, що, окрім імплементації Угоди про асоціацію, Комітет дуже активно включиться в підготовку України до переговорного процесу з Європейським Союзом.

Саме для цього цього року було створено окремий підкомітет — підкомітет із переговорів про вступ. Станом на сьогодні всі формально-юридичні процедури завершені. Наразі ми формуємо порядок денний його роботи й очікуємо від європейських колег пропозицій щодо змістовного наповнення, щоб взаємодія між Європейським парламентом і Верховною Радою України була чітко спланована вже на майбутній рік.

— Яку роль Українська частина ПКА відіграє у формуванні європейської політики щодо російсько-української війни?

— Українська частина Комітету складається з народних депутатів — представників різних фракцій, груп і комітетів. Тому ми особливу увагу приділяємо міжкомітетській співпраці Верховної Ради України з комітетами Європейського парламенту за ключовими для нас напрямами.

Наші колеги проводять спільні засідання комітетів, домовляються про реалізацію проєктів, організацію круглих столів та інших заходів. Це дозволяє напрацьовувати спільні позиції, аби переговорний процес та інші нагальні для України питання вирішувалися швидше й ефективніше.

— Які рішення ви вважаєте найбільш значущими у 2025 році?

— Найважливішим, без сумніву, стало рішення про створення підкомітету для супроводу переговорного процесу. У ньому зафіксовано чітку політичну волю Європейського парламенту сприяти якнайшвидшому початку переговорів, допомагати Україні у формуванні переговорних позицій і безпосередньо в самому процесі.

Не менш важливим є й залучення до спільної роботи інших сторін — зокрема Уряду України та Європейської комісії.

— Які подальші кроки ви вважаєте критично важливими у 2026 році?

— Ми вже підготували план роботи на 2026 рік. У лютому плануємо провести спільне засідання Комітету асоціації в Києві, у Верховній Раді України.

У фокусі — переговорний процес: відкриття кластерів, формування переговорних позицій, досягнення визначених маяків (benchmarks). Асоціація з ЄС — це надзвичайно широкий процес, у якому парламент відіграє ключову роль.

Ключові напрями роботи ПКА у 2025 році

У 2025 році Комітет зосередився на чотирьох стратегічних напрямах:

• Військова підтримка та безпека. ПКА наголошує на легітимному праві України на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та закликає до створення надійних гарантій безпеки. Майбутнє членство в ЄС і НАТО розглядається як найкраща гарантія довгострокової стабільності.

• Санкційний тиск. Комітет привітав ухвалення 16-го пакета санкцій у лютому 2025 року та 19-го — у листопаді, який уперше передбачає повну заборону імпорту російського скрапленого природного газу (LNG).

• Відповідальність і репарації. ПКА підтримав прогрес у створенні Спеціального трибуналу за злочин агресії та міжнародного компенсаційного механізму, наголошуючи на повній відповідальності росії за завдані Україні руйнування й страждання.

• Енергетична стійкість. Засуджуючи атаки рф на енергетичну інфраструктуру України, Комітет закликає ЄС до посилення підтримки у зміцненні енергетичної стійкості, особливо напередодні зимового періоду.