Без належного фінансового забезпечення неможливо зберегти професійний кадровий потенціал судової системи — Григорій Усик

Умови організаційного забезпечення діяльності судів та розвиток людиноцентричного судового менеджменту обговорили під час ІІ Всеукраїнського форуму працівників судів «Незалежний суд: чи можливий без ефективного апарату?».

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик наголосив, що ефективна та незалежна судова система неможлива без професійної та стабільної роботи працівників апаратів судів, роль яких сьогодні суттєво недооцінюється.

На питання, чи можливий незалежний суд без ефективного апарату, очільник ВРП відповів: «Очевидно, що ні. Адже саме злагоджена командна робота апарату суду забезпечує безперервність та ефективність його діяльності на кожному напрямку. Саме це дає можливість суддям зосередитися на розгляді справ і забезпечувати доступ громадян до правосуддя».

Григорій Усик підкреслив, що працівники апаратів судів забезпечують організаційний, інформаційний та аналітичний супровід діяльності суддів.

Він звернув увагу на критичний рівень кадрового дефіциту та високу плинність кадрів у судах, яка значною мірою пов’язана з неконкурентним рівнем оплати праці. Без належного фінансового забезпечення неможливо зберегти професійний кадровий потенціал судової системи.

Він повідомив, що Вища рада правосуддя неодноразово зверталася до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади щодо необхідності покращення фінансового та матеріально-технічного забезпечення судової системи. Зокрема, 9 квітня 2026 року Вища рада правосуддя підтримала запропонований ДСА України проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розмірів додаткового коефіцієнта підвищення посадових окладів працівників апарату місцевих загальних судів» та закликала Уряд невідкладно розглянути це питання.

«Без конкурентних заробітних плат працівників апаратів судів неможливо зберегти професійний кадровий потенціал. Нині ми перебуваємо у надскладному періоді, який можна назвати періодом виживання. Головне наше завдання — зберегти систему та людей, які в ній працюють», — наголосив Голова ВРП.

Він зазначив, що через високу плинність кадрів додаткове навантаження лягає на тих працівників апаратів і секретаріатів, які залишаються. У цих складних умовах необхідно шукати неординарні, креативні рішення. Особливо важливо створювати в колективах атмосферу довіри, взаємоповаги та взаєморозуміння. Саме люди, які щиро вірять у свою місію — служити людям і працювати заради майбутнього розвитку України та судової влади, — сьогодні залишаються в системі.

Григорій Усик також повідомив, що в умовах повномасштабної війни судова система працює в режимі постійного реагування на кризові виклики, зокрема через руйнування будівель судів внаслідок ворожих обстрілів, зміну територіальної підсудності справ, забезпечення судів альтернативними джерелами енергії тощо. Для забезпечення нагальних потреб місцевих та апеляційних судів Вища рада правосуддя оперативно розглядає питання перерозподілу бюджетних видатків. У 2025 році було погоджено перерозподіл на суму 4,5 млрд грн, а у 2026 році — вже на понад 1,3 млрд грн. Значну частину коштів вдається профінансувати за рахунок спеціального фонду, тобто судового збору.

Окрему увагу спікер приділив проблемам матеріально-технічного забезпечення судів, зокрема застарілій ІТ-інфраструктурі та необхідності модернізації систем відеоконференцзв’язку й цифрових сервісів.

За словами Голови ВРП, вирішення цих питань передбачено Дорожньою картою з питань верховенства права та Планом для Ukraine Facility. Тому критично важливою є консолідація зусиль усіх гілок влади для підтримки судової реформи як ключового елементу євроінтеграційного курсу України.

Григорій Усик окремо подякував працівникам судової системи за стійкість, професіоналізм і відданість справі в умовах війни, кадрової та фінансової кризи.

Секторальний менеджер Делегації ЄС в Україні Албан Біосса відзначив важливість професійного діалогу та співпраці у процесі розвитку судової системи. Він наголосив, що ефективна робота апаратів судів, належні умови праці, професійний розвиток працівників і стандартизовані підходи до кадрової політики є ключовими для інституційної стійкості системи та просування України на шляху до членства в ЄС.

«Важливо забезпечити рівний доступ громадян до правосуддя та посилювати інституційну спроможність судової системи відповідно до європейських стандартів», — зазначив Албан Біосса.

Керівник компоненту «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice» Володимир Чабан підкреслив важливу роль працівників апаратів судів в забезпеченні ефективного правосуддя та інституційної стійкості. Він зазначив, що Всеукраїнська асоціація працівників судів за кілька років стала важливою професійною платформою та голосом спільноти.

«Працівники апаратів судів — це фундамент і основа судової системи. Без ефективного апарату неможливо забезпечити ані якісний розгляд справ, ані незалежний суд», — наголосив Володимир Чабан.

Головна експертка з питань модернізації судів компонента «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice» Світлана Майструк розповіла, що проблеми з кадровим забезпеченням судів, зниженням престижу професії судді та працівників апаратів, а також недостатнім рівнем довіри до судової влади характерні не лише для України, а й для багатьох країн Європи. Про це свідчить останній звіт Європейської мережі рад правосуддя. Низький рівень оплати праці та зменшення привабливості професії є спільним викликом для європейських країн. Однак в Україні ситуація ускладнена повномасштабною війною, що робить досвід європейських партнерів лише частково застосовним.

«Стан працівників апаратів судів наразі викликає серйозне занепокоєння. За результатами дослідження Всеукраїнської асоціації працівників судів (ВАПС), майже 70% респондентів демонструють високі ознаки професійного вигорання. Близько 70–80% працівників зі стажем 5–10 років або постійно, або часто замислюються про звільнення. У таких умовах забезпечення інституційної стійкості судової системи стає надскладним завданням», — зазначила експертка.

На її переконання, особливого значення набуває цифровізація судочинства та впровадження штучного інтелекту – це дозволяє оптимізувати процеси, зменшити часозатратність, зняти рутинне навантаження з працівників апаратів і суддів, а також підвищити ефективність надання судових послуг громадянам.

Керівниця напряму «Верховенство права» Лабораторії законодавчих ініціатив Карина Асланян поінформувала, що наприкінці минулого року анонсувався старт великого проєкту діджиталізації судової влади за підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA).

Цей проєкт реалізується в рамках меморандуму, підписаного у жовтні минулого року між Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Верховним Судом та Конституційним Судом. Наразі вже офіційно зареєстровано проєкт міжнародної технічної допомоги, бенефіціаром якого є Вища рада правосуддя, а інші органи судової влади, насамперед Державна судова адміністрація України, виступають реципієнтами. Всі розроблені в межах проєкту рішення буде передано Державній судовій адміністрації, яка відповідно до закону адмініструватиме новий ЄСІКС. Наразі фахівці працюють над розробкою технічних вимог до всіх базових модулів і підсистем, зазначила Карина Асланян.

Під час першої сесії, яку модерував член Правління Всеукраїнської асоціації працівників судів, керівник апарату Вищого антикорупційного суду Богдан Крикливенко, учасники обговорили умови забезпечення незалежності суду в організаційному та фінансовому вимірах.

ІІ Всеукраїнського форуму працівників судів «Незалежний суд: чи можливий без ефективного апарату?», який відбувся, 22 травня 2026 року, організований Всеукраїнською асоціацією працівників судів за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice».

Подія стала майданчиком для фахового діалогу між представниками судової влади, органів суддівського врядування, експертної спільноти та міжнародних партнерів щодо подальшого розвитку ефективної, стійкої та людиноцентричної судової системи України.

Фото: Всеукраїнська асоціація працівників судів