Ключові наслідки для довкілля від російської агресії в Україні 24 лютого – 31 березня 2022 року
Широкомасштабне російське вторгнення в Україну створило численні екологічні ризики, які загострюються і загрожують збільшенням кількості жертв серед населення. Війна вже призвела до тисяч жертв, у тому числі дітей, та серйозної шкоди для економіки, інфраструктури, довкілля та природної спадщини України.
Україна закликає сторони головних міжнародних екологічних конвенцій призупинити дію останніх щодо країни-агресора та зупинити членство росії у їхніх керівних та дорадчих органах. Міндовкілля на початку березня вже надіслало відповідні звернення до 13 конвенцій ООН.
Пошкодження ядерних установок, загрози ядерній та радіаційній безпеці
Ядерна та радіаційна безпека об'єктів у Чорнобильській зоні відчуження залишається предметом серйозного занепокоєння. Інформація про стан цих об'єктів недоступна, оскільки:
а) Чорнобильська радіологічна лабораторія була розграбована та знищена російськими військами;
б) втрачений зв'язок із постами моніторингу автоматизованої системи радіаційного контролю, порушена передача даних.
Останні дані із Автоматизованої системи контролю радіаційного стану у Зоні відчуження були отримані з 6 постів спостереження 25-26 лютого. Після цього втрачений зв'язок із Системою контролю радіаційного стану. Останні дані показали перевищення радіаційного фону у 8 разів. Причина – порушення забрудненого радіонуклідами ґрунту внаслідок переміщення військових угрупувань.
28 березня російський військовий конвой перетнув сильно забруднену територію «Рудий ліс» та підняв хмари радіоактивного пилу. На сьогодні недоступні дані Системи про рівні радіації в цьому районі. Також повідомлялося, що російські війська збудували тимчасові укріплення та порушили ґрунтовий покрив на забруднених радіацією районах зони відчуження. Оцінити вплив на рівень радіації поки неможливо.
Запорізька АЕС, яка була захоплена російськими військами 4 березня, використовується окупантами як військова база. На її території зберігається важке озброєння та боєприпаси. ЗАЕС знаходиться під контролем російських військових. На атомній станції 11 співробітників російської державної компанії «Росатом», які втручаються в роботу персоналу.
28 березня о 14-00 російські війська вкотре обстріляли з'єднання Харківського фізико-технічного інституту, де розташований ядерний дослідницький реактор «Джерело нейтронів». Об’єкт також обстрілювали 26 березня. Згідно з повідомленням Державної інспекції ядерного регулювання України, через інтенсивні бої, які тривають навколо цієї ядерної установки, наразі неможливо детально оцінити масштаби шкоди та її вплив на ядерну та радіаційну безпеку.
У вівторок, 29 березня, для організації термінової технічної допомоги та захисту ядерних об’єктів країни в Україну прибув директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гросі.
У четвер, 31 березня, у МАГАТЕ повідомили про те, що російські окупанти у письмовій формі передали контроль над Чорнобильською АЕС українському персоналу та почали виводити дві колони своїх військ у напрямку Білорусі. Третя колона залишила місто Славутич і також рушила вбік Білорусі. Під час виходу військ відбувалося розграбування приміщень ЧАЕС, викрадення техніки та інших цінних речей.
За інформацією Державного агентства України з управління зоною відчуження, сторонніх осіб на майданчику Чорнобилької АЕС станом на вечір 31 березня вже не перебувало.
Лісові пожежі в Чорнобильській зоні відчуження
Внаслідок захоплення окупантами Чорнобильської зони відчуження радіаційна катастрофа загрожує не лише через аварії на промислових об’єктах, а й внаслідок випалювання лісів та перелогів, які після катастрофи 1986 року накопичили у собі значну кількість радіонуклідів.
За місяць російського вторгнення та окупації Зони відчуження там було виявлено понад 30 осередків великих загорянь площею близько 10 287 га. Остання велика пожежа була площею 176 га.
Рис.1 Території з лісовими пожежами в зоні відчуження станом на 18:00 28.03.2022
Після окупації Зони відчуження інформацію про пожежі ми отримуємо зі супутникових знімків NASA та Європейського космічного агентства. І це лише великі пожежі. Ми не виключаємо існування значної кількості менших джерел загоряння. Холодна та волога погода сприяла тому, що ці пожежі, самозгасали. Але із підвищенням температури та відсутністю контролю над пожежною ситуацією найближчим часом очікується зростання пожежної небезпеки. Найбільше занепокоєння викликають дії, які проводили російські війська у сильно забрудненій зоні «Рудого лісу».
Нещодавні атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
рф постійно здійснює ракетні обстріли сховищ нафтопродуктів по всій території України. Ракетні обстріли нафтобаз Західної України проводяться з території Білорусі та з акваторії Чорного моря.
24 березня російські війська обстріляли нафтобазу в Калинівці Фастівського району Київської області, підпаливши цистерни з паливом.
26 березня на території одного з промислових підприємств Львова внаслідок ракетного обстрілу було пошкоджено паливні резервуари. Це призвело до масштабної пожежі, яку вдалося ліквідувати лише вранці наступного дня.
27 березня у Луцьку через ракетний удар по нафтобазі сталася пожежа.
Ще одна масштабна пожежа сталася 28 березня через ракетний удар по нафтобазі біля м.Рівне.
29 березня російські війська завдали ракетного удару по нафтобазі військової бази поблизу Старокостянтинова за 47 км від Хмельницького.
30 березня черговий ракетний удар було завдано по нафтобазі у Дніпрі.
Руйнування нафтобаз та великі пожежі призводять до токсичного забруднення атмосферного повітря, забруднення земель і водних ресурсів шкідливими речовинами по всій Україні.
Хімічне забруднення
Російські війська все частіше використовують заборонені запалювальні боєприпаси з білим фосфором. Це загрожує масштабними пожежами та хімічним забрудненням ґрунтів. Минулого тижня на Луганщині під час обстрілів Попасної та Рубіжного застосували фосфорні бомби. 30 березня росіяни скинули фосфорні бомби на місто Мар’янка Донецької області, спричинивши десяток пожеж. 22 березня вони також застосували ці боєприпаси на околицях Києва.
Шкода довкіллю від російського вторгнення є величезною і зростає з кожним днем. Розливи палива, забруднення від знищеної військової техніки та озброєння, а також розірвані ракети та авіабомби – все це забруднює ґрунт і підземні води хімічними речовинами та важкими металами. По Україні вже було запущено понад 1370 ракет, також знищено близько 4000 одиниць російської військової техніки різних типів. Це призводить до накопичення канцерогенного сміття. Після війни наслідки для довкілля будуть проявлятися роками.
Нинішніми методами ведення воєнних дій Росія грубо порушує всі норми міжнародного права. Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 55 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій про захист жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року збройні сили під час військових дій повинні дотримуватися обмежень і принципів, які спрямовані на захист довкілля від широкомасштабної, тривалої та серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, які умисно руйнують довкілля або можуть спричинити шкоду навколишньому середовищу і тим самим створити загрозу здоров’ю чи виживанню населення. Женевські конвенції також забороняють військам спричиняти шкоду довкіллю у відплату.
Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
У результаті вторгнення наша природна спадщина все більше зазнає шкоди. Сьогодні понад третина території заповідних зон використовується російськими військами у бойових діях проти Українського народу. На даний час десятки природно-біосферних заповідників і національних природних парків зазнали значної шкоди внаслідок російської агресії. Агресор веде бойові дії на території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею 1,24 млн га. Під загрозою знищення знаходяться близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га. Особливе занепокоєння викликає знищення Рамсарських об’єктів на узбережжях Азовського та Чорного морів та у нижній течії Дунаю та Дніпра.
Внаслідок бойових дій частина лісів у Київській, Чернігівській, Сумській, Луганській, Донецькій та Херсонській областях наразі знаходяться під контролем окупантів. У лісах є велика кількість здетонованих ракет, а також боєприпаси, що не розірвалися. Це потенційна загрозу для людей та біорізноманіття на десятиліття вперед.
Шкода водним ресурсам
Під час наступу російських військ, обстрілів і бомбардувань міст та інфраструктури було завдано значної шкоди системам водопостачання, водовідведення та комунікаціям. Це загрожує запасам прісної води, спричиняє забруднення річок, які є джерелами водопостачання для промислових, комунальних підприємств та окремих домогосподарств.
Пошкоджені очисні споруди КП «Сєвєродонецькводоканал», КП «Лисичанськводоканал», КП «Рубіжанське ВУВКГ», КП «Попаснянський водоканал», КП «Облводоканал». Через це неочищені стічні води із Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної та частини Запоріжжя забруднюють водні ресурси.
Чорне та Азовське море
Згідно з заявою МЗС України, російська федерація розмістила морські міни у якості неконтрольованої дрейфуючої амуніції у Чорному морі. 26-28 березня 2022 року такі міни виявили поблизу берегів Туреччини та Румунії. Їх у 2014 році під час військового вторгнення та тимчасової окупації українського міста Севастополь захопили російські збройні сили. Тепер росія використала ці морські міни у поєднанні з кампанією дезінформації та неправдивими заявами, намагаючись виставити Україну як джерело загрози цивільному судноплавству.
Україна наполягає на притягненні росії до міжнародної відповідальності за незаконну діяльність у Чорному морі, військові злочини і, зокрема, використання морських мін як невибіркової зброї, яка безконтрольно поширюється у Чорному морі.
Про використання росією дрейфуючих мін у Чорному морі, Україна, дотримуючись своїх міжнародних зобов’язань, повідомила Міжнародну морську організацію (ММО) під час позачергової сесії Ради та у рамках Юридичного комітету ММО, а також міжнародних партнерів через канали Міжнародної автоматизованої служби (NAVTEX).
Наразі морський рух з усіх українських портів у Чорному морі припинено. Десятки комерційних суден залишаються у портах через загрозу атак російського флоту, захоплення або підриву морських мін.
У перші дні вторгнення п'ять комерційних суден були уражені російськими ракетами, одне судно затонуло, ще два кораблі були захоплені та введені в торгові порти Криму («Афіна» і суховантаж «Принцеса Ніколь»).
У портовому місті Бердянськ в Азовському морі 24 березня було знищено та затоплено велике російське десантне судно «Орськ», декілька інших російських суден були пошкоджені. В Азовському морі тривають масштабні дії ВМС росії.
У випадку з Чорним морем є грубі порушення Бухарестської конвенції про захист Чорного моря від забруднення.