Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики під час виїзного засідання в Харкові розглянув стан і перспективи українського книговидання і книгорозповсюдження

18 жовтня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики провів виїзне засідання в Харкові. Ключове питання обговорення -  стан і перспективи українського книговидання і книгорозповсюдження. Народні депутати разом з Міністром культури та стратегічних комунікацій і представниками органів місцевої влади відвідали дитячу бібліотеку, поліграфічне підприємство та книгарню.

Харків є «типографічною столицею України»: 78% всього книговидання в державі забезпечують пʼять найбільших друкарень міста. Книговидавнича галузь - одна з провідних для формування економіки регіону. Харківські друкарні, бібліотеки, книжкові магазини працюють і трансформуються в умовах війни, забезпечуючи своїх читачів українською та світовою літературою.

Під час засідання представники галузі неодноразово зазначали, що чинний закон про заборону книжкової продукції з країни-агресорки значно посилив позиції української книжки. Та сфера книговидання і розповсюдження чекає й на інші законодавчі ініціативи Комітету, які вже ухвалені як закон, але на практиці досі не реалізуються. Це:

— надання книжкових сертифікатів молоді;

— субсидії на відшкодування оренди для приміщень книгарень.

Порушили питання держбюджету для реалізації програм профільними інституціями, передусім Інститутом книги. Проєктом бюджету фінансування УІК скорочено на 60%.

Потребують поповнення і бібліотечні фонди. Лише 50 % територіальних громад виділяють кошти на поповнення фондів, закуповують книжки для бібліотек.

Комітет уже подав свої пропозиції до бюджету на 2025 рік. Також Комітет уже звернувся до Уряду з проханням додати книговидавничу продукцію до переліку категорій товарів, на які діятиме програма «Національний кешбек». Про це, як про можливість підтримати сферу, говорили на засіданні.

Українську книжку чекають і читачі за кордоном. І для них теж має бути цікава література, яку хочеться читати та яку хочеться рекомендувати іншим. Проте йдеться і про іноземних громадян, адже тема України нині актуальна, є бажання дізнаватись більше про нашу історію, культуру тощо. Усе в комплексі впливає на міжнародну допомогу Україні.

Звернули увагу і на важливість виробництва книжок шрифтом Брайля — сучасну поліграфічну продукцію, створення якої потребує спеціальної системи і відповідних коштів.

Крім того, у межах обмеженого фінансування Україна повинна протистояти агресору, який витрачає шалений ресурс на свою пропаганду.

Очевидно, особлива роль у розвʼязанні порушених питань і взагалі інформуванні працівників культури залишається за Міністерством культури та стратегічних комунікацій. Водночас має бути спільнодія на загальнодержавному і місцевих рівнях, залучення міжнародних донорів. Зі свого боку Комітет і далі докладатиме всіх можливих зусиль для створення умов не лише захисту, а і поступу книговидавничої справи і книгорозповсюдження.

Біля монумента у центрі міста Комітет вшанував пам’ять дітей, що загинули від рук російської армії.

Виїзне засідання відбулось за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».

Харків є «типографічною столицею України»: 78% всього книговидання в державі забезпечують пʼять найбільших друкарень міста. Книговидавнича галузь - одна з провідних для формування економіки регіону. Харківські друкарні, бібліотеки, книжкові магазини працюють і трансформуються в умовах війни, забезпечуючи своїх читачів українською та світовою літературою.

Під час засідання представники галузі неодноразово зазначали, що чинний закон про заборону книжкової продукції з країни-агресорки значно посилив позиції української книжки. Та сфера книговидання і розповсюдження чекає й на інші законодавчі ініціативи Комітету, які вже ухвалені як закон, але на практиці досі не реалізуються. Це:

— надання книжкових сертифікатів молоді;

— субсидії на відшкодування оренди для приміщень книгарень.

Порушили питання держбюджету для реалізації програм профільними інституціями, передусім Інститутом книги. Проєктом бюджету фінансування УІК скорочено на 60%.

Потребують поповнення і бібліотечні фонди. Лише 50 % територіальних громад виділяють кошти на поповнення фондів, закуповують книжки для бібліотек.

Комітет уже подав свої пропозиції до бюджету на 2025 рік. Також Комітет уже звернувся до Уряду з проханням додати книговидавничу продукцію до переліку категорій товарів, на які діятиме програма «Національний кешбек». Про це, як про можливість підтримати сферу, говорили на засіданні.

Українську книжку чекають і читачі за кордоном. І для них теж має бути цікава література, яку хочеться читати та яку хочеться рекомендувати іншим. Проте йдеться і про іноземних громадян, адже тема України нині актуальна, є бажання дізнаватись більше про нашу історію, культуру тощо. Усе в комплексі впливає на міжнародну допомогу Україні.

Звернули увагу і на важливість виробництва книжок шрифтом Брайля — сучасну поліграфічну продукцію, створення якої потребує спеціальної системи і відповідних коштів.

Крім того, у межах обмеженого фінансування Україна повинна протистояти агресору, який витрачає шалений ресурс на свою пропаганду.

Очевидно, особлива роль у розвʼязанні порушених питань і взагалі інформуванні працівників культури залишається за Міністерством культури та стратегічних комунікацій. Водночас має бути спільнодія на загальнодержавному і місцевих рівнях, залучення міжнародних донорів. Зі свого боку Комітет і далі докладатиме всіх можливих зусиль для створення умов не лише захисту, а і поступу книговидавничої справи і книгорозповсюдження.

Біля монумента у центрі міста Комітет вшанував пам’ять дітей, що загинули від рук російської армії.

Виїзне засідання відбулось за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».