Пам’ять – це ключ до розуміння сьогодення: у Варшаві відбулося засідання Ради членів Платформи Європейської Пам’яті та Сумління

З 5 по 7 грудня у Варшаві відбулось щорічне засідання Ради членів Платформи Європейської Пам’яті та Сумління (Platform of European Memory and Conscience). Інститут взяв участь у засіданні Ради в особі начальниці відділу інформаційного та організаційно-аналітичного забезпечення Управління комунікації та інформаційно-аналітичного забезпечення Оксани Полтавець.

Під час засідання Президент Платформи презентував пріоритетні напрямки роботи у 2024 році. Серед основних – просування Пан-європейського меморіалу жертв тоталітаризму у Брюсселі та продовження експонування виставки «Європейський ГУЛАГ» у різних країнах.

Також розглянули щорічний звіт про діяльність Платформи, обрали представників до керівних органів та проголосували за прийняття нових членів Платформи. Окрім того, відбувся розгляд нових заявок про надання статусу кандидата у члени Платформи.

«Подібні заходи є дуже важливі, бо об'єднують на одному майданчику організації, які мають справу з подоланням наслідків тоталітарних режимів. Захід вкотре засвідчив, що неподолане зло повертається в новій формі навіть у XXI ст. Пам’ять – це ключ до розуміння сьогодення», – поділилась враженнями від події Оксана Полтавець.

У рамках події також відбулася церемонія нагородження лауреата Prize of the Platform. Премія присуджується щорічно за актуальний внесок в боротьбу проти тоталітаризму, за ідеали демократії, за права і свободи людини та верховенство права. Премія надається для підтримки переможців у їхній боротьбі і допомагає захищати їх від переслідувань та сприяти міжнародному розголосу їх справи.

Цьогорічним переможцем став український журналіст Дмитро Хилюк. Журналіст потрапив під окупацію РФ на Київщині та був вивезений росіянами з України. Нагороду отримала колега Дмитра Хилюка, журналістка УНІАН Тетяна Поляковська.

Кандидатуру Дмитра на премію було висунуто українськими інституціями, які є членами Платформи: Національним музеєм Голодомору-геноциду, Центром досліджень визвольного руху, Українським інститутом національної пам’яті та Галузевим державним архівом УІНП.

Під час заходу також відбулася триденна конференція «Пам’ять як ключ до розуміння сьогодення. Успішна та комплексна історична політика в контексті врегулювання тоталітарних злочинів», яка складалася з низки панельних дискусій, таких як: «Декомунізація та перехідне правосуддя», «Стежки надії. Одіссея свободи», «Праведники», «Підпілля/Опір», «Політика пам’яті».

Для учасників заходу було проведено екскурсію виставкою «Стежками надії. «Одіссея свободи» у Музеї Війська Польського, а також новою будівлею Музею історії Польщі та тимчасовою експозицією «Великі та малі історії. Як створювалася колекція Музею історії Польщі».

Під час візиту було поширено видання Українського інституту національної пам’яті та поінформовано учасників про проєкти Інституту.

Довідково

Платформа Європейської Пам’яті та Сумління – міжнародна мережа урядових і неурядових організацій, покликана досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі у XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі. З 2014 року Український інститут національної пам’яті є членом Платформи та співпрацює з нею. Засідання відбувається щорічно та збирає усіх членів Платформи. Участь у цьогорічному засіданні взяли представники 48 інституцій. Загалом до Платформи входить 68 інституцій та організацій із 23 країн Європи та Північної Америки.

Фото: Оксана Полтавець та Інститут національної пам'яті Польщі