Позови Фонду до екс-власників АТ «ДЕЛЬТА БАНК», ПАТ «РЕАЛ БАНК» та пов’язаних осіб ще 9 банків на розгляді цього тижня

Упродовж тижня з 27 листопада по 3 грудня суди різних інстанцій розглянуть позови Фонду гарантування вкладів до пов’язаних осіб та власників 11 виведених з ринку банків, які причетні до завдання збитків цим банкам та/або їхнім кредиторам. Це позови як у господарських, так і у кримінальних провадженнях. Серед них позов до М. Лагуна як Голови наглядової ради АТ «Дельта Банк» та топ-менеджменту цього Банку, а також до власника ПАТ «РЕАЛ БАНК» С. Курченка.

Збитки АТ «ДЕЛЬТА БАНК» були спричинені виведенням з нього активів, зокрема, шляхом кредитування пов’язаних компаній в Україні та перерахування ними отриманих коштів за кордон за фіктивними контрактами. Докладніше – за посиланням. Ці дії призвели до неплатоспроможності банку у 2015 році і браку коштів для розрахунку з його кредиторами під час виведення установи з ринку.

Нагадаємо, на розгляді судів різних інстанцій перебувають й інші справи проти екс-власника АТ «ДЕЛЬТА БАНК» М. Лагуна, який перебуває за кордоном, а 30 жовтня за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва його оголошено в розшук. Таке рішення ухвалене у кримінальній справі №761/8406/23, у якій М. Лагун виступає обвинуваченим за епізодом щодо виведення з банку коштів на суму понад 76,5 млн дол США.

30 листопада:

Нагадаємо, під час здійснення процедури ліквідації цього банку було встановлено, що основною причиною його неплатоспроможності стало надання завідомо збиткових для банку кредитів на мільярди гривень компаніям, що входили до групи компаній власника банку С. Курченка - нині підсанкційної особи, оголошеної у міжнародний розшук.

За виявленими фактами Фонд спрямував низку заяв до правоохоронних органів, що лягли в основу відповідних кримінальних справ. Частину фігурантів оголошено в міжнародний розшук.

Нагадаємо, окрім цієї справи Вищий антикорупційний суд розглядає також позов за справою №991/1684/22 на 5,57 млрд грн, фігурантом якої є колишній Голова правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» за низкою звинувачень.

Як повідомляв Фонд, після початку виведення цього банку з ринку було виявлено, що за кілька попередніх років керівники та посадові особи банку погодили та здійснили низку кредитних операцій з пов’язаними та підставними компаніями із грубим порушенням внутрішніх процедур, а самі кредитні кошти спрямовувались на операції, що не мали економічного сенсу. Саме через кредитування групи пов’язаних між собою компаній з банку було виведено основну частину його активів. При цьому, компанії фактично не здійснювали фінансово-господарську діяльність, основний рух коштів на їхніх рахунках відбувався між собою за договорами фінансової допомоги, переведення боргу, РЕПО, погашення відсотків за іншими кредитними договорами тощо, з подальшим переведенням в готівку. Здебільшого, кредити надавались або під заставу вкрай низьколіквідного забезпечення (товари в обороті та «сміттєві» цінні папери) або взагалі без забезпечення. Копії договорів купівлі-продажу цінних паперів та копії витягів про їхнє зберігання були підробленими, а самі цінні папери – відсутні на рахунках заставодавців.

Раніше у листопаді Верховний Суд вже стягнув з пов’язаних осіб цього банку близько 30 млн грн у справі №916/1489/22.

Також 1 грудня Господарський суд Одеської області продовжить розгляд позову про відшкодування шкоди пов’язаними особами ПАТ «ФІНРОСТБАНК » у розмірі 421,3 млн грн (справа № 916/1522/22). 

1 грудня:

Нагадаємо, виведення коштів з ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» напередодні визнання його неплатоспроможним відбувалось через схему кредитування та поручительства пов’язаних з акціонерами компаній. Він був одним із банків, з яких було виведено кошти через австрійський Meinl Bank.

Як було встановлено уже під час виведення ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» з ринку, переважну частину цінних паперів, які перебували у нього в заставі, складали сміттєві цінні папери емітента, що його Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в 2015 році включила до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, а цінні папери визнала такими, що мають ознаки фіктивності.

Фондом було встановлено, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації з установи з використанням механізму кредитування було виведено та привласнено активи банку на значну суму. «Схема», зокрема, полягала у кредитуванні групи контрагентів – 11 юридичних осіб, що мають ознаки пов’язаних. Здійснена перевірка правочинів свідчить: усі рішення про надання кредитів цій групі позичальників приймались із явним нехтуванням інтересів банку.