УІНП презентував перший альбом художниці-шістдесятниці Любові Панченко

Альбом «Любов Панченко: повернення» презентували в «Укрінформі» 15 вересня. Це перше і поки єдине видання творчої спадщини художниці. 

До збірки увійшли різні роботи майстрині – акварельні та графічні картини, її модельєрський доборобок, зокрема, авторські орнаменти та вишивки. 

Любов Панченко народилася і все життя прожила в Бучі на Київщині. В радянські часи її творчість замовчувалася, бо мисткиня відстоювала українські традиційні мотиви, підтримувала політв’язнів, засуджених за «антирадянську пропаганду». Зокрема й через це, художниця, яка належала до когорти митців-шістдесятників, залишилася мало відомою широкому загалу в Україні.

Радянські заборони не зламали Любов Панченко. Але російський режим добрався до неї у 2022 році. Любов Михайлівна пережила окупацію Бучі російськими військами у лютому-квітні 2022-го. Але перенесені страждання від голоду й холоду в напівзруйнованому домі виснажили її, 84-річна мисткиня померла 30 квітня. 

«Цей альбом створений у пам’ять про Любов Панченко, для якої її роботи були, наче діти. Вона чекала на випуск такої збірки усе життя», – зазначила авторка-упорядниця видання та співробітниця Українського інституту національної пам'яті Любов Крупник. Розповіла, що Любов Михайлівна побачила електронну версію альбому у свій день народження 2 лютого.

«Це видання повертає українській спільноті ім’я талановитої художниці, яка належала до когорти мисткинь-шістдесятниць», – зауважив перший заступник, в.о.голови інституту Максим Ярмистий. Він подякував Музею шістдесятництва та видавцю Олександру Савчуку, у співпраці з якими проєкт був реалізований.

Альбом надруковано обмеженим тиражем - 500 екземплярів. Друкована версія видана на кошти доброчинців, які підтримували мисткиню в останні дні життя, під час її перебування у київській лікарні після евакуації зі зруйнованого дому в Бучі.

Електронна версія альбому є у відкритому доступі на сайті УІНП українською та англійською мовами. Роботи Любові Панченко можна побачити у Музеї шістдесятництва в Києві.

Подивитися відеозапис презентації можна за посиланням.

Фото: Укрінформ, Ігор Кромф