Український прапор майорів над частиною ДСНС більшу половину окупації: історія Любомира Целепа, який 18 років служить у Чорнобилі

Любомир Целеп 18 років стоїть на варті безпеки у Чорнобильській зоні відчуження. Свій шлях у професії він обрав не випадково: любов до служби та розуміння її важливості прийшли ще з дитинства. Його батько працював у цій же пожежній частині з 1991 по 1999 рік, і саме він став головним прикладом для Любомира.

З 2008 року він несе службу у зоні відчуження, щодня виконуючи обов'язки, що вимагають витримки, професіоналізму та сміливості. Проте найважчим випробуванням у його житті стало повномасштабне вторгнення росії у 2022 році.

24 лютого 2022 року Любомир перебував на зміні, яка стала найдовшою у його житті та житті його колег. Того зимового ранку він прокинувся від свисту та вибухів ракет. Того ж дня з боку Білорусі в Чорнобиль зайшла російська військова техніка, окупувавши, зокрема, і територію Чорнобильської атомної електростанції.

Разом із колегами він опинився в окупації більш ніж на місяць. Російські військові щоденно перевіряли особисті речі рятувальників, вилучали телефони та ноутбуки, а також намагалися схилити їх до співпраці – пропонували перейти на свій бік. Утім, жоден із українських рятувальників на це не погодився. Про це Любомир Целеп розповів у документальному фільмі МВС «Під атомним вітром».

Увесь цей час ситуація залишалася напруженою: за частиною постійно стежили снайпери, розміщені на дахах. Попри це, рятувальникам дозволяли виїжджати на ліквідацію пожеж, які виникали внаслідок бойових дій та обстрілів:

Любомир із гордістю згадує, що навіть у ті складні дні над пожежною частиною майоріли прапори України та ДСНС – символ незламності та вірності присязі.

31 березня 2022 року Київщину було деокуповано, та на цьому випробування не завершилися – попереду чекала не менш відповідальна робота з розмінування територій.

Сьогодні рятувальники у Чорнобилі стикаються з новими викликами. Вони ліквідовують наслідки обстрілів, зокрема атак дронів, які транзитом перетинають територію Чорнобильської зони.

Одним із найскладніших завдань останнього часу стала ліквідація наслідків влучання російського дрона 14 лютого 2025 року у захисний конфайнмент над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Унаслідок удару конструкцію було пошкоджено, виникла пожежа.

Найбільше чоловік переживав за колег, які ризикували своїм життям, ліквідуючи наслідки атаки.

У пожежно-рятувальному підрозділі кожен покладається один на одного, адже саме від злагодженості дій залежить життя людей.

Сьогодні, як і раніше, він заступає на чергування разом зі своїм караулом, виконуючи ті ж завдання, що й до війни, але вже з іншим досвідом і глибшим розумінням ціни кожного виїзду. І попри всі труднощі, він не залишає службу, бо знає – його робота потрібна тут і зараз.

Ця історія – про спадкоємність поколінь, вірність обраній справі та стійкість перед найважчими викликами. Служба Любомира Целепа – це щоденна робота, яка є критично важливою для безпеки країни.

Більше дивіться у документальному фільмі Міністерства внутрішніх справ України «Під атомним вітром», який присвячений 40-річчю з дня катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.

Департамент комунікації МВС