В. Щепоткіна розповіла, які кроки слід зробити для успішного впровадження стандартів правосуддя, дружнього до дитини

Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Валентина Щепоткіна взяла участь у нараді представників Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх. Під час заходу було презентовано звіти про результати моніторингу дотримання судами стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у кримінальних провадженнях та у цивільних справах.

Серед рекомендацій, наданих за результатами проведеного дослідження:

Валентина Щепоткіна наголосила на важливості та актуальності теми, зазначивши, що більшість рекомендації, запропонованих експертами, є слушними. Водночас потрібно не тільки говорити про ці пропозиції, а й уживати заходів для їх реалізації.

Заступник голови ККС ВС зауважила, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» зобов’язує мати в судах спеціалізацію щодо розгляду кримінальних проваджень стосовно неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених, засуджених. «Ця норма, дійсно, не стосується неповнолітніх потерпілих та свідків. Крім того, не можу не погодитися з експертами, що іноді спеціалізація щодо розгляду кримінальних проваджень стосовно неповнолітніх має формальний характер. Щоб зрозуміти, чому так сталося, потрібно підійти до вирішення цієї проблеми комплексно», – наголосила Валентина Щепоткіна.

Доповідачка розповіла, що спеціалізація – можливість судді більш детально зосередитися на розгляді відповідних кримінальних проваджень. А для цього суддя повинен мати не тільки певний суддівський стаж, досвід здійснення кримінального провадження, а й практичні знання, здобуті під час спеціального навчання щодо особливостей роботи з дітьми, які перебувають у контакті та у конфлікті із законом.

Водночас, на думку судді ККС ВС, для ефективного функціонування інституту спеціалізації суддів насамперед має бути забезпечена кадрова стабільність. «Однак сьогодні в багатьох судах спостерігається кадровий голод, який призводить до формалізації питання щодо спеціалізації суддів. Нині кадрова ситуація така: у восьми місцевих судах немає жодного судді з повноваженнями. Ці вісім судів охоплюють населення в кількості 137 тисяч осіб, які фактично не мають доступу до правосуддя. Крім того, у 81 місцевому суді є лише по одному судді з повноваженнями», – сказала Валентина Щепоткіна.

За її словами, якщо в суді неможливо утворити склад суду для судового розгляду, то запускається механізм визначення підсудності: кримінальне провадження передається до апеляційного суду, який вирішує питання про направлення кримінального провадження до іншого місцевого суду.

«У таких умовах неможливо забезпечити належну роботу інституту спеціалізації та розгляд проваджень у розумні строки. Тому, допоки не буде укомплектовано штат суддів, спеціалізація суддів щодо розгляду кримінальних проваджень, які стосуються неповнолітніх, матиме формальний характер», – зазначила заступник голови ККС ВС.

Валентина Щепоткіна погодилася з тим, що потрібно запровадити системне навчання прокурорів, адвокатів, психологів, аби вони мали відповідну спеціалізацію. «Психолог – це основна ланка у забезпеченні реалізації інтересів дітей у судах першої та апеляційної інстанцій. Адже саме психолог краще за всіх розуміється на сприйнятті дитиною тих чи інших обставин. До того ж роль психологів у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх важливіша, ніж законних представників», – наголосила спікерка.

Вона пояснила, що в багатьох кримінальних провадженнях неповнолітні потерпілі мають по два законні представники, тоді як один із них міг би бути свідком у кримінальному провадженні й надати певні докази. При цьому суд позбавлений можливості змінити процесуальний статус законного представника неповнолітнього потерпілого на свідка.

Крім того, не завжди неповнолітні потерпілі мають довірливі стосунки із законними представниками (наприклад, із батьком чи матір’ю), тому їм легше розповісти про обставини справи фахівцеві-психологу, ніж батькам.

Валентина Щепоткіна висловила зауваження до рекомендації експертів щодо передбачення можливості визнання судом джерелом доказів відеозапису допиту дитини-свідка або жертви без проведення повторного допиту в суді за відсутності нагальної потреби.

«Суд не може визнавати щось джерелом доказів. Процесуальні джерела доказів (показання, речові докази, документи, висновки експертів) передбачені КПК України. Нині потрібно внести зміни до ст. 225 «Допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні» КПК України, перебачивши, що допит неповнолітнього свідка чи потерпілого має проводитися слідчим суддею (в якого також має бути спеціалізація щодо розгляду кримінальних проваджень, які стосуються неповнолітніх) у «зеленій кімнаті». Таким чином буде складений протокол допиту, в якому зафіксуються показання особи, а до нього додаватиметься відеозапис як невід’ємна частина цього протоколу», – розповіла заступник голови ККС ВС.

При цьому, додала доповідачка, у гл. 38 КПК України, в якій ідеться про кримінальне провадження щодо неповнолітніх, варто зазначити, що кримінальне провадження здійснюється без виклику неповнолітнього потерпілого, натомість використовуються його показання, зафіксовані у протоколі (з відеозаписом), отримані в порядку ст. 225 КПК України. Унаслідок таких змін ні суд, ні прокурор, ні захисник не посилатимуться на принцип безпосередності дослідження доказів.

«Сьогодні окремі рекомендації, сформовані за результатами моніторингу дотримання судами стандартів правосуддя, дружнього до дитини, можуть здаватися тільки мрією. Дехто може навіть ставити під сумнів те, що вони колись будуть втілені в життя. Але потрібно пам’ятати: вода камінь точить, і якщо ми не будемо рухатися вперед, не зможемо дійти до поставленої мети. Перший крок, який слід зробити, – звернути увагу представників влади на необхідність якнайшвидшого кадрового наповнення інституцій, діяльність яких пов’язана з питаннями правосуддя стосовно дітей. Насамперед це стосується судів», – завершила свій виступ Валентина Щепоткіна.

Довідково. Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх — це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України, утворений згідно з постановою КМУ від 24 травня 2017 року № 357 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 5 лютого 2020 року № 45 та постановою КМУ від 18 листопада 2020 року № 1132) з метою запровадження міжінституційної платформи для системного обговорення та вирішення проблемних питань розвитку правосуддя щодо неповнолітніх, прийняття узгоджених рішень, що відповідають інтересам дитини.

Заступник голови ККС ВС Валентина Щепоткіна є членом Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх.