Звернення Президента України до учасників саміту міністрів спорту держав-партнерів

Наша команда провела дуже гарний візит до Великої Британії. Потім у нас були дуже хороші зустрічі в ЄС і Брюсселі з усіма нашими партнерами. Щиро дякую за вашу підтримку та всі ваші слова й вчинки з початку повномасштабного вторгнення Росії. Але ми щодня маємо виклики.

Пані та панове!

Щойно відбувся черговий ракетний обстріл нашої країни. Такий сьогодні в нас ранок.

Мінімум 65 ракет. Усі – проти цивільної інфраструктури. Це після ночі з повітряною тривогою: перед цим ракетним ударом був завданий удар убивчими керованими дронами та ракетами. Мішенню для них були електростанції й трансформатори. Тобто основа нормального життя людей. Енергетика.

Якби олімпійськими видами спорту були вбивства й ракетні удари, то ви знаєте, яка національна збірна взяла б перше місце.

І не важливо, чи був би в цієї збірної її офіційний прапор – державний триколор. Російські терористи використовують різну символіку.

Російські військові змушували українців на окупованій території нашої держави носити пов’язку білого кольору. Нібито, щоб їх не вбили. Але їх катували й убивали навіть із цими пов’язками.

Росія використовує певні літери латиниці на прапорах різних кольорів, і всі вони символізують геноцидну ідеологію рашизму, хоч би яким був конкретний колір.

Буває, що російські окупанти знищують нормальне життя взагалі без будь-якої символіки – саме так почалася російська агресія. Наш півострів Крим був окупований російськими солдатами без будь-якої символіки.

Тож я хочу запитати у вас: якщо представники держави-терориста з’являться на міжнародних спортивних змаганнях чи Олімпійських іграх, то хіба матиме значення, що вони там без своєї національної символіки?

Сама лише присутність представників держави-терориста – це маніфестація насильства й беззаконня.

Дорогі друзі!

Я знаю, що ви не хочете допустити спотворення олімпійських принципів.

Це фундаментальна річ для України і, я вірю, для кожної з ваших держав – захищати ціннісну основу нормального життя, яке ми з вами цінуємо. Мирного життя! Життя, що засновується на повазі до різних людей.

Російська держава обрала шлях терору, і саме тому їй немає місця в цивілізованому світі.

Росію ізолюють, щоб захиститись. Російську присутність прибирають, щоб спонукати до припинення агресії й терору.

Це самозахист світу – світу, що дбає про свої цінності й захищає життя.

228 українських спортсменів і тренерів загинули за рік російської агресії проти України! 228!

А скільки російських спортсменів виступили із засудженням терору, який розв’язала їхня держава? Фактично немає такого засудження. Хіба поодинокі голоси, які швидко згасають.

Ми знаємо, що багато російських атлетів пов’язані зі спортивними клубами російської армії та силових структур. Зокрема спортсмени, які претендували на участь у чемпіонатах та Олімпійських іграх.

Ми знаємо, що багато російських спортсменів мають військове чи інше спеціальне звання.

Ми знаємо, що Росія намагається використати для пропаганди війни будь-яку увагу світу до росіян.

Якщо, не дай боже, олімпійські принципи будуть зруйновані й російських спортсменів допустять до якихось змагань чи Олімпійських ігор, лише питання часу, коли держава-терорист змусить їх підіграти пропаганді війни.

Пані та панове!

Спортивна спільното!

Кожен із нас знає, що таке олімпійські принципи. Терор і олімпізм – це дві протилежності. Їх не можна поєднувати.

Можливо, хтось хоче «шредеризації» спорту й присутності держави-терориста в тому чи іншому вигляді на спортивних майданчиках світу.

Можливо, хтось хоче знехтувати олімпійським духом, щоб, маніпулюючи буквою олімпійських принципів, допомогти Росії.

Але ми з вами мусимо захищати життя. Ми з вами мусимо захищати наші цінності. Ми з вами мусимо зупиняти агресію й боротися проти тих, хто обирає для себе шлях терору.

Ми з вами мусимо захищати олімпійський рух. Я вірю, що захистимо!

Україна почала марафон чесності, і я закликаю вас приєднуватися.

Поки Росія вбиває й тероризує, представникам держави-терориста не місце на спортивних і олімпійських змаганнях.

І це не перекриєш якоюсь там удаваною нейтральністю чи білим прапором. Бо Росія тепер є країною, що все заплямовує кров’ю, навіть білий прапор. Це треба визнати. І це треба визнати, зокрема, на рівні Міжнародного олімпійського комітету.

Чесність потрібна Міжнародному олімпійському комітету. Чесність, яку він, на жаль, загубив. Чесність, яка допоможе зупинити російський терор і наблизити мир.

Я дякую за увагу! Дякую за підтримку!

Хай життя перемагає!

Слава Україні!