Історія Богдана Назаренка зачіпає й ранить серце, хоча минув рік з дня його загибелі

Зранку 24 лютого 2022 року пішов на службу, а далі були тяжкі дні боротьби не на життя, а на смерть.

Чернігів в облозі. Ворог намагався прорвати оборону будь-якими силами. Міни, снаряди, авіабомби - усе це летіло на захисників, які міцно тримали оборону. Та неабияк дошкуляли російські диверсійні групи. Близько 23-ї години 14 березня прикордонники зі своєї позиції помітили рух російських солдатів, їх було близько 20 осіб. Уникнути бою варіантів не було, адже позаду рідне місто і рідні люди. Прикордонники прийняли нерівний бій. Ворог розстрілював позицію із стрілецької зброї, гранатометами та мінометами.

Ціною власного життя групу диверсантів було розбито, противник відступив. Тоді двоє прикордонників отримали поранення, життя 35-річного Богдана Назаренко обірвала куля ворожого снайпера.

За три тижні в сім’ї Назаренків буде поповнення, а до того часу прикордонники оберігали дружину Богдана - Вікторію від цієї страшної звістки.

На початку квітня 2022 Вікторія народила двох чудових хлопчиків - Матвія та Захара, на яких так довго чекала разом з чоловіком.

Штаб-сержанта Назаренко Богдана Григоровича посмертно відзначено орденом «За мужність» III ступеня.

У рідному селі Валки Прилуцького району Чернігівської області, де Богдан вічно спочиватиме, на його честь перейменовано одну із вулиць - вулиця імені Богдана Назаренко.

На честь мужнього  воїна,  справжнього  патріота, захисника України - у школі де навчався Богдан, відкрито меморіальну дошку.

Спочивай з миром, брате. Вічна і світла тобі пам’ять. Бо Герої не вмирають - вони продовжують жити у наших серцях.