«Між рідними і ворогами лише я і моя зброя», - старший лейтенант Держприкордонслужби

У 2018 році закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького та прибув для подальшого проходження служби на західний кордон. Повномасштабне вторгнення ворога зустрів на заході та уже в квітні, у складі зведеного підрозділу, відправився на східні рубежі. У цей час 25-річний командир підрозділу ще не здогадувався, які випробування йому підготувало життя і через що ще доведеться пройти.

«Найтяжчим, як емоційно, так і психологічно, для мене виявився перший бій. Але з часом звикаєш і пристосовуєшся», - зазначає «Філ».

З квітня 2022-го прикордонник виконував службово-бойові завдання в межах Донецької та Сумської областей. Також брав участь у бойових зіткненнях на Авдіївському напрямку.

«У травні вогневий вплив від ворога був безперервним. Танки, реактивна артилерія, міномети, АГС. Проте це не дало їм змоги просунутись вперед. Без поранень у таких ситуаціях не обійтись, але з бойових завдань повертались всі», - згадує прикордонник.

Влітку була перша ротація, під час якої ми поновили свої сили та почали більш наполегливо тренуватись. Особливу увагу приділяли теоретичним основам стрільби, способам ведення вогню по наземних цілях на різній дистанції та практично відпрацьовували вправи навчальних стрільб. Чимало уваги присвятили також роботі за сценаріями різних типів бойової обстановки. Після короткого відпочинку та підготовки ми знову вирушили на Донеччину.

«Січень запам’ятався особливо. Адреналін не дозволяв нам заплющити очі. Спалахи, розриви, небо, немов горіло. Це було одним із найважчих моїх бойових завдань, тоді ми тримали рубежі не на життя, а на смерть», - ділиться «Філ».

Після війни герой планує здобути вищу юридичну освіту, а ще разом із сім’єю відправитись у всесвітню подорож. Але це вже буде після ПЕРЕМОГИ…