За співпрацю з окупантами — 10 років вʼязниці, за катування цивільного — 12: кого покарав суд


Березень 13
09:10 2023

Кілька судових справ, за якими стежать журналісти МІПЛ, завершилися обвинувальними вироками. 

Розповідаємо про останні найрезонансніші вироки, винесені в лютому за злочини, скоєні під час війни.

У лютому оприлюднений вирок “військовому комісару” з окупованого Росією Криму Костянтину Качарову. Дарницький районний суд Києва засудив Качарова до 11 років в’язниці за ч. 1 ст. 438 КК України “Порушення законів та звичаїв війни”.

Качаров — громадянин Російської Федерації. У 2018 році його призначили “військовим комісаром Сімферопольського району та міста Алушти Республіки Крим”.

Качарова судили саме за воєнний злочин. У матеріалах справи це обґрунтовано тим, що він примушував цивільних служити в збройних силах країни-окупанта, тоді як Конвенція про захист цивільного населення під час війни передбачає, що окупаційна держава не має права примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її армії.

Будь-який тиск, зокрема призов або пропаганда на користь добровільного вступу в армію, забороняється. Також заборонено примушувати жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику.

За даними слідства, впродовж 2015-2020 років, нехтуючи низкою міжнародних зобов’язань, окупаційна влада провела 11 призовних кампаній, під час яких призвала на строкову військову службу до збройних сил та інших військових формувань РФ понад 25 тисяч цивільних мешканців окупованого Криму.

Якими ж доказами в суді доводили вину Качарова? Серед них — документи, відповідно до яких Качаров призначений на посаду “військового комісара Сімферопольського району і міста Алушти Республіки Крим”. Це передбачає, що він постійно входить до складу відповідних призовних комісій, здійснює примусовий призов цивільного населення окупованого Криму, пропагує добровільний вступ на військову службу до ЗС РФ, перебуває на тимчасово окупованій території півострова.

Судили кримського воєнкома заочно, тому відбування строку ув’язнення рахуватимуть із моменту його затримання.

17 лютого Чернігівський районний суд ухвалив вирок російському військовому з Алтайського краю 21-річному Костянтину Кузнєцову. Його заочно засудили до 12 років позбавлення волі за ч. 1 ст. 438 КК України “Порушення законів та звичаїв війн”. Це найвища міра покарання за інкримінований йому злочин — катування цивільного.

Кузнєцов — із 40-го інженерно-саперного полку 41 загальновійськової армії РФ. У березні 2022 року він разом із іншими російськими військовими впродовж чотирьох днів утримували в неволі жителя Чернігівщини, якого катували.  

Автівку, в якій їхав потерпілий, росіяни обстріляли на в’їзді до села Товстоліс. Пораненого у стегно цивільного з мішком на голові росіяни закинули у військовий автомобіль “Тигр” та привезли до приміщення магазину в селі Терехівка. 

З чоловіка вибивали зізнання, на які українські спецслужби він працює та де вони дислокуються. Потерпілий переконував, що стосунку до ЗСУ не має, в армії не служить. Йому не вірили: били, катували, не давали спати. На третю добу він не витримав болю і просив його застрелити.

На четвертий день росіяни вивезли потерпілого на трасу, де залишили лежати на узбіччі обличчям у землю. Кузнєцов поставив на шию та спину чоловікові ящик із цвяхами і сказав, що це міна, яка спрацює, якщо чоловік раніше ніж за 10 хвилин спробує підвестися. Потерпілий рахував до 600, йому було страшно дихати.

На суді він заявив, що роздивився обличчя обвинуваченого і впізнав його. Також він упізнав голос.

Після того як росіяни відпустили потерпілого, чоловік два дні добирався додому полями та лісами.

Під час досудового розслідування Кузнєцов не перебував у полоні, даних про його загибель на території України немає. Строк відбування покарання, як і у випадку з Качаровим, рахуватиметься з дня затримання росіянина.

21 лютого Київський районний суд Харкова ухвалив вирок у справі безробітного пенсіонера Віктора Чешко, якого під час окупації Ізюма росіяни призначили “заступником начальника КП “Ізюмгаз”.

Раніше понад 20 років обвинувачений працював в Ізюмській дільниці Куп`янського ТП АТ “Харківгаз”. 30 травня 2022 року, як встановив суд, Чешко погодився стати заступником начальника КП “Ізюмгаз”. Обіймав цю посаду до 9 вересня 2022 року. У цей час публічно закликав працівників Ізюмської дільниці Куп`янського “Харківгазу” підтримати рішення та дії держави-агресора і співпрацювати з нею.

Обвинувачений подав заяву про визнання винуватості та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без судового розгляду.

Суд визнав його винним за ч.1 ст.111-1 КК України “Колабораційна діяльність” та  позбавив права обіймати посади в органах влади впродовж 12 років.

24 лютого Печерський районний суд Києва ухвалив вирок у справі завідувача кладовища КП “Буча Сервіс” Анатолія Мирути. За колабораційну діяльність його засудили до 10 років в’язниці. Також Мируту позбавили права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування впродовж 15 років і конфіскували майно.

Засуджений — уродженець села Синяк на Київщині, одружений, має малолітню дитину.

Наприкінці лютого 2022 року російські війська, рухаючись у напрямку Києва, зайняли позиції на території села Синяк Бучанського району. За даними слідства, Мирута отримав у росіян дозвіл на вільне пересування селом, закликав селян припинити чинити опір російським військовим, отримував гуманітарну допомогу від держави-агресорки та розповсюджував її серед місцевих. 

10 березня він організував збори, де росіяни представили його старостою села.

Анатолій Мирута в суді свою вину не визнав. Сказав, що під час окупації село залишилося без представників влади та правоохоронців. Він залишився та організовував допомогу односельцям — забезпечував їх продуктами харчування, ліками, возив хворих у лікарню в сусіднє селище Димер, допомагав ховати померлих.

Мирута переконував, що нібито був вимушений спілкуватися з російськими військовими, аби отримати від них перепустку на автомобіль для перетину російських контрольно-пропускних пунктів. Також, за словами засудженого, впродовж окупації військові РФ привозили гуманітарну допомогу, яку жінки фасували на всіх мешканців села, списки яких вела його матір.  

Обвинувачений просив суд його виправдати. Стверджував, що його не призначали старостою села, що російський військовий проти його волі сказав, аби з питань їжі та іншого забезпечення односельці зверталися Анатолія Мирути.

Суд не повірив обвинуваченому. Згідно з позицією суду, його свідчення повністю спростовані словами свідків та дослідженими матеріалами справи. Зокрема, один зі свідків сказав, що під час спілкування з обвинуваченим той сам повідомив: “Ти ж знаєш, мене вибрали головою села, я тут, як старший, я за все відповідаю. Приходь до мене, поговоримо, поспілкуємось, зарядиш телефон”.

Строк відбування покарання Мируті рахуватиметься з 3 травня 2022 року, коли його затримали. На апеляцію у нього є 30 днів.

Cпеціально для МІПЛ Ірина Домащенко

Поділитися
Напишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.
Обов'язкові поля позначені*

Популярні категорії

Останні новини

Основні версії, які розглядають на цю хвилину: особиста неприязнь, громадсько-політична діяльні...

Прочитайте повну статтю

Перші результати розслідування вбивства Ірини Фаріон мають бути готовими до ранку - Ігор Климен...

Прочитайте повну статтю

Володимир Зеленський про замах на Ірину Фаріон: "Усі необхідні сили Нацполіції та СБУ задіяні,...

Прочитайте повну статтю

Ірина Фаріон, поранена сьогодні у Львові, від отриманих травм померла в лікарні

Прочитайте повну статтю

Володимир Зеленський: "Російський ракетний удар по Миколаєву. Станом на цей час відомо про пʼят...

Прочитайте повну статтю

Як подбати про безпеку під час відключень у літній період: прості правила

Прочитайте повну статтю

Ігор Клименко: "Миколаїв. Ворог атакував середмістя, серед загиблих - дитина"

Прочитайте повну статтю

Ігор Клименко: "Напад на Ірину Фаріон кваліфіковано як замах на умисне вбивство"

Прочитайте повну статтю
Ми використовуємо cookies
Погоджуюсь