Маргарита Сокоренко: Черговий відступ-наступ на права людини та чому це не так
29 квітня 2024 року українські медіа та соціальні мережі сколихнула чергова «зрада» про відступ України від зобов’язань за Європейською конвенцією з прав людини (далі — Конвенція) зі страшними заголовками, що Україна призупинила ряд прав людини через введення воєнного стану. Про те, яка склалася ситуація насправді розповіла Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко у статті на порталі сучасного права Supreme Observer.
«Для нашої держави тема відступів від зобов’язань за міжнародними договорами зовсім не нова, ступили ми на цей шлях ще в 2015 році. Проте жваві дискусії останніх днів свідчать про нерозуміння такого інструменту, що, у свою чергу, дає можливість на спотворення та маніпулювання інформацією», — зазначила Уповноважена у справах ЄСПЛ. Вона також наголосила на тому, що розпочати варто з того, що власне вкладається в гучні слова «відступ від зобов’язань».
Відповідно до статті 15 Європейської конвенції з прав людини «під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов’язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом». Отже, під час війни держави можуть вживати заходів, що відступають від її зобов’язань за вказаною Конвенцією, про що обов’язково повинні інформувати Генерального секретаря Ради Європи. Таке повідомлення здійснюється шляхом написання листа і прикріплення копій нормативно-правових документів, згідно з якими будуть запроваджуватися надзвичайні заходи. Вказане повідомлення не запроваджує надзвичайні заходи, а є лише засобом інформування Ради Європи про введені заходи відповідно до національного законодавства.
«Саме це було зроблено після введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні воєнного стану. Водночас, Указ Президента передбачав вказівку Міністерству закордонних справ поінформувати про введення воєнного стану в Україні через повномасштабне вторгнення рф та обмеження прав людини внаслідок цього, а мовою статті 15 Конвенції — про заходи, що відступають від зобов’язань за Конвенцією (звідси назва «заява про відступ від зобов’язань»), які вживаються державою «під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації»», — підкреслила Маргарита Сокоренко. Вона додала, 1 березня 2022 року Генеральних секретарів Ради Європи та ООН було повідомлено про відступ від зобов’язань за Європейською конвенцією про захист прав людини та Міжнародним пактом про громадянські та політичні права.
Так, з посиланням на Указ Президента, Україна повідомила ООН та Раду Європи про запровадження в Україні воєнного стану, норми законодавства, які діють під час цього режиму, заходи, які можуть бути застосовані уповноваженими органами під час дії режиму воєнного стану, а також наведено перелік статей Конвенції та Додатків до неї, від яких, у зв’язку із можливим застосуванням вищевказаних заходів, допускається відповідний відступ, а саме: ст.ст. 3, 8 (3), 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, а також ст.ст. 4 (3), 8, 9, 10, 11, 13, 14, 16 Конвенції, ст.ст. 1, 2, 3 Додаткового протоколу до Конвенції, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції.
4 квітня 2024 року Україна інформувала Раду Європи про оновлення заяви про відступ від зобов’язань, яку було подано раніше, а саме 1 березня 2022 року. В оновленій заяві було виключено цитування деяких пунктів ст. 8 Закону України від 12.05.2015 № 389 «Про правовий режим воєнного стану», які не стосуються відступу від зобов’язань за Конвенцією, та зменшено перелік статей, за якими здійснено відступ. Інформація щодо «нового» відступу від статей 1 «Захист власності», 2 «Право на освіту» та 3 «Право на вільні вибори» Додаткового протоколу до Конвенції не відповідає дійсності, оскільки була зазначена в повідомленні 2022 року.
«Тут варто наголосити, що стаття 15 Європейської конвенції передбачає не лише необхідність інформування про такі надзвичайні заходи, а й повідомлення, коли такі заходи «перестали застосовуватись, а положення Конвенції знову застосовуються повною мірою. В оновленій заяві про відступ від 04.04.2024 йдеться про статті Конвенції, на які більше не розповсюджується заява про відступ від 01.03.2022. Тобто, йдеться не про новий відступ, а про зменшення обсягу діючого. У сухому залишку маємо, що ніякого нового відступу від зобов’язань не було подано, а лише переглянуто доцільність діючого від 01.03.2022 та зменшено його обсяг», — додала Уповноважена у справах ЄСПЛ.
Щодо практичної частини заяв про відступ Маргарита Сокоренко зауважила, що не менш важливим є наступне: «Факт інформування про нього не означає, що на практиці права будуть обмежені та (або) не забезпечені. Держави інформують про заходи, які «можуть» передбачати відступ від зобов’язань за Конвенцією, а чи торкнувся цей відступ прав людини і в якому обсязі досліджується в кожній конкретній справі вже Європейським судом з прав людини. Наприклад, у березні 2022 року Україна також інформувала, серед інших прав, про відступ від свободи зібрань. Практика останніх років свідчить про те, що у нас відбуваються мирні зібрання і протести. Так, вони не є такими як раніше, так — з вжиттям ряду безпекових заходів. Але цього вимагають об’єктивні обставини».
«Ми не єдина держава Ради Європи, яка повідомляла про відступи від зобов’язань за Європейською конвенцією. Зокрема, такі заяви неодноразово подавалася й іншими країнами у зв’язку із введенням воєнного стану в країні. Наприклад, Вірменією та Азербайджаном в 2020 році, Туреччиною у 1980 році. А в 2020 році взагалі спостерігався сплеск таких звернень з боку держав через введені надзвичайні стани та обмеження прав у зв’язку з пандемією COVID-19. Тоді у вказаних країнах теж тривали гострі дискусії щодо доцільності таких заходів та лунала критика щодо обмежень прав. Однак Європейський суд з прав людини вже кілька разів ставав на бік держав, вказавши, що відповідні заходи були обумовлені обставинами. Нам варто виважено ставитися до заголовків повідомлень про звуження/обмеження/скасування/призупинення прав людини, оскільки насправді мова може йти зовсім про протилежне», — резюмувала Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини.